ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №2а-2040/10/0470
адміністративне провадження №К/9901/1857/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Півничний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012
у справі №2а-2040/10/0470 за позовом Публічного акціонерного товариства "Півничний гірничо-збагачувальний комбінат" до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, повернення надмірно сплачених платежів, -
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000302/1 від 01.12.2009; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/9/000769 від 01.12.2009; стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 41243,49 грн. та ввізного мита в розмірі 14435,22 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2011, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Касаційна скарга мотивована безпідставністю прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки декларантом надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); суди дійшли помилкового висновку про правомірність спірних рішень відповідача, оскільки ним порушено вимоги статті 268 Митного кодексу України щодо послідовного застосування методів визначення митної вартості товару.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Дніпропетровська митниця зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області у поданих запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів Державним казначейством здійснюється підставі висновку митного органу, що здійснював оформленням митної декларації, проте такий висновок не надходив, а тому повернення надмірно сплачених обов`язкових платежів є неможливим.
За наслідками касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013 постановлені у даній справі рішення судів першої та апеляційної скасовано та прийнято нове про задоволення позову.
Постановою Верховного Суду України від 15.04.2014 постанову Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
У зазначеній постанові Верховним Судом України викладено правовий висновок, відповідно до якого у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов`язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з Відкритим акціонерним товариством "Белшина", (Республіка Білорусь) укладено зовнішньоекономічний контракт від 10.04.2009 № 356/2626-37-09, за умовами якого здійснена поставка товару - шини 33.00-51 ФТ -116АМ2.
Митне оформлення вказаного товару здійснювалось позивачем на підставі поданої Дніпропетровській митниці вантажної митної декларації від 30.11.2009 № 113050000/9/008926 із заявленою митною вартістю за ціною договору - 8250 доларів США за одиницю.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надані наступні документи: облікова картка суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності № 11305/02/98/00015 від 02.11.2009; внутрішній транзитний документ № 101030012.9.011620.001 від 22.11.2009; накладна ЦІМ/УМВС № 09213606 від 18.11.2009; накладна ЦІМ/УМВС № 09213607 від 18.11.2009; накладна ЦІМ/УМВС № 09213618 від 19.11.2009; рахунок-фактура (інвойс) № 8132 від 18.11.2009; рахунок-фактура (інвойс) № 8133 від 18.11.2009; рахунок-фактура (інвойс) № 8134 від 18.11.2009; зовнішньоекономічний договір № 356/2626-37-09 від 10.04.2009 із специфікацією № 4 від 17.09.2009; фітосанітарний акт № ДКРК-14646831 від 26.11.2009; довідка ДПА України про декларування валютних цінностей № 53 від 28.10.2009; лист-роз`яснення Держспоживстандарту, що товар не підлягає сертифікації № 3095/01-05 від 30.11.2009; сертифікат якості № 690 від 18.11.2009; сертифікат якості № 691 від 18.11.2009; сертифікат якості № 695 від 19.11.2009; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № 968221 від 18.11.2009; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № 968222 від 18.11.2009; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №968266 від 19.11.2009.
Враховуючи наявність відомостей щодо митного оформлення позивачем товару, отриманого в межах одного контракту по ціні 8960 доларів США за одиницю, Криворізькою митницею було запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: прайс-лист фірми виробника товару, калькуляцію фірми-виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, а також інші документи, що підтверджують заявлену митну вартість - 8250 доларів США за одиницю.
У зв`язку з ненаданням позивачем додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про визначення митної вартості товару від № 113000010/2009/000302/1 від 01.12.2009, згідно з якими митну вартість товару визначено із застосуванням шостого методу, на рівні 8960,00 доларів США за одиницю товару.
Обґрунтування митниці полягає в тому, що заявлену у ВМД митну вартість товару скореговано (збільшено) у зв`язку з порушенням позивачем вимог Митного кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09 .04.2008.
Також Криворізькою митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/9/000769 від 01.12.2009.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000302/1 від 01.12.2009 та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/9/000769 від 01.12.2009 прийняті в межах наданих повноважень та обґрунтовано застосований 6 метод. Декларант не скористався правом здійснити митне оформлення товару під гарантійні зобов`язання відповідно до наказу Держмитслужби № 230 від 17.03.2008, який передбачає надання додаткових підтверджуючих документів в термін до 90 днів з можливим наступним поверненням сплачених податків та зборів (обов`язкових платежів) за визначеною митним органом митною вартістю товарів.
Проте, Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до статті 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов`язаними між собою особами або хоч і є пов`язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з положеннями частини першої статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За змістом статті 265 Митного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.