ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №826/23086/15
касаційне провадження №К/9901/28675/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 (суддя Гарник К.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 (головуючий суддя - Глущенкол Я.Б., судді: Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.) у справі №826/23086/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" звернулось до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2015 №0001593901 та №0001603901.
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 26.11.2015 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 залишив без змін
Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, статтей 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за наслідками операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реіз-ЛТД" щодо податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 і за наслідками операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" щодо податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 30.04.2014, результати якої оформлено актом від 23.06.2015 №680/28-10-39-10/35442481.
На підставі висновків податкового органу про вчинення позивачем порушень:
підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.5, 138.6, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0001603901 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 789029 грн.;
пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0001593901 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 471991 грн., в тому числі: в сумі 377593 грн. основного платежу та в сумі 94398 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Недотримання позивачем вказаних приписів податкового законодавства, на думку податкового органу, полягає у неправомірному формуванні показників податкового обліку за нереальними операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реіз-ЛТД" товарів (лохина вагова) на підставі договору від 23.05.2014 №П5073 та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг" підрядних робіт (електромонтажні роботи на об`єкті замовника: гіпермаркет у торгівельному комплексі "Южная Галлерея" у м. Сімферополь) на підставі договору від 23.05.2014 №П5073.
Відсутність права у позивача на формування показників податкового обліку за вказаними операціями відповідач пов`язує з неможливістю встановити придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реіз-ЛТД" товару в таких обсягах, які в подальшому реалізовано позивачу. Відповідач посилався на певні дефекти первинних документів, складених за наслідками господарських операцій позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг", зокрема - недостатня деталізація обсягу підрядних робіт, незазначення дати і місця складення актів виконаних робіт. Також орган доходів і зборів наголошував на тому, що у контролюючого органу, на обліку в якого перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг", відсутня інформація про наявність ліцензій на здійснення електромонтажних робіт.
За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.