ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/491/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О, Кушнір І. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.03.2019 (суддя Бокова Ю. В.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 (головуючий - Геза Т. Д., судді Мартюхіна Н. О., Плахов О. В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція плюс"
про забезпечення позову
у справі № 905/491/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція плюс"
до Приватного акціонерного товариства "Геркулес" та Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 2) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання права власності на майно та зняття арешту,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Провінція плюс" (далі - позивач, ТОВ "Провінція плюс") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (далі - відповідач-1, ПрАТ "Геркулес") і Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі - відповідач-2, АТ "Банк Кредит Дніпро") про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту (в порядку статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
2. Разом з позовом ТОВ "Провінція плюс" подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним та приватним виконавцям накладати арешт та/або встановлювати заборону відчуження за виконавчими документами, боржником за якими є ПрАТ "Геркулес", на транспортні засоби; заборони Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Регіональним сервісним центрам МВС в областях, м. Києві та м. Севастополі, а також територіальним сервісним центрам МВС вносити новий запис про арешт (заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію) на підставі виконавчих документів, боржником за якими є ПрАТ "Геркулес", щодо транспортних засобів.
3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ "Провінція плюс" посилається на те, що позивач є власником транспортних засобів на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 12.03.2016 і 14.03.2016, укладених між ним і відповідачем-1, отримав транспортні засоби за актами приймання-передачі від 12.03.2016 і 14.03.2016 відповідно та сплатив за них визначену договорами ціну, проте ПрАТ "Геркулес" не зняло з обліку в органах МВС транспортні засоби в обумовлений законодавством строк, у зв`язку з чим, позивач не зміг зареєструвати за собою право власності на транспортні засоби.
4. Позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що транспортні засоби обліковуються за ПрАТ "Геркулес", на них був накладений арешт Амур-Нижньодніпровським відділом Державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - третя особа-1) та Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - третя особа-2) через наявність спору між АТ "Банк Кредит Дніпро" як кредитором та ПрАТ "Геркулес" як поручителем.
5. Позивач посилається на те, що вказані обставини унеможливлюють зняття з обліку за ПрАТ "Геркулес" транспортних засобів і перереєстрацію їх за ТОВ "Провінція плюс". Разом з тим, зараз розглядаються позови до ПрАТ "Геркулес", зокрема у справах № 905/1051/16, № 904/2200/16, № 905/2666/15, № 910/14279/18, № 908/1049/15-г, № 905/2918/17, № 905/2919/17, № 905/2235/17, які стануть підставою для відкриття нових виконавчих проваджень проти відповідача-1 та накладення арешту на транспортні засоби, які належать на праві власності позивачу, що знову унеможливить реєстрацію за позивачем права власності на транспортні засоби та реалізацію ним всіх прав власника.
6. На підставі викладених обставин, у зв`язку з наявністю спорів, боржником за якими є ПрАТ "Геркулес", задоволення яких в майбутньому свідчить про реальну імовірність накладення нових арештів на майно, що знецінить можливість ефективного захисту прав та інтересів ТОВ "Провінція плюс", за захистом яких позивач звернувся як власник транспортних засобів, і змусить його звертатися з новими позовами, ТОВ "Провінція плюс" просило задовольнити заяву про забезпечення позову.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.03.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, заяву ТОВ "Провінція плюс" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони державним та приватним виконавцям накладати арешт та/або встановлювати заборону відчуження за виконавчими документами, боржником за якими є ПрАТ "Геркулес" на транспортні засоби згідно переліку у кількості 276 штук. Вжито заходи до забезпечення позовної заяви шляхом заборони Головному сервісному центру МВС України, Регіональним сервісним центрам МВС в областях, м. Києві та м. Севастополі, а також територіальним сервісним центрам МВС вносити новий запис про арешт (заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію) на підставі виконавчих документів, боржником за якими є ПрАТ "Геркулес" щодо вищенаведених транспортних засобів.
8. Ухвалу суду першої інстанції аргументовано тим, що транспортні засоби, що є предметом розгляду у цій справі зареєстровані за ПрАТ "Геркулес", отже примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості з відповідача-1 призведе до накладення нових арештів на майно, про визнання права власності на яке та про зняття арештів з якого звернувся позивач з цим позовом, що в свою чергу унеможливить виконання судового рішенні у справі № 905/491/19.
9. Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодився з аргументами місцевого господарського суду.
10. Додатково апеляційний господарський суд зазначив, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання права власності та зняття арешту, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, тому в даному випадку слід дослідити таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
11. При цьому в таких немайнових спорах суд досліджує, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
12. Також апеляційний господарський суд зазначив, що ухвала Господарського суду Донецької області від 14.03.2019 жодним чином не порушує права та інтереси відповідача-2, оскільки спірні транспортні засоби не є об`єктом забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ "Геркулес" перед відповідачем-2, АТ "Банк Кредит Дніпро" не має жодного відношення до спірного майна (зазначеного у позові переліку транспортних засобів).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
14. У касаційні скарзі АТ "Банк Кредит Дніпро" зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 у справі № 904/2200/16 вжито заходи забезпечення позову і накладено арешт в межах суми 2 615 450,25грн на майно, що належить на праві власності ПрАТ "Геркулес" та ПП "Український продукт", яке буде виявлено державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.
15. Скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального закону, оскільки посилання в заяві про забезпечення позову лише на потенційну можливість накладення нових арештів на майно без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення цієї заяви.
Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
16. Позивач подав відзив, в якому не погоджується з доводами викладеними у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення ? без змін. У відзиві позивач зазначає, що судами вірно застосовано приписи статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а враховуючи положення статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо повноважень виконавця накласти арешт на все майно боржника та наявність судових спорів про стягнення заборгованості з ПрАТ "Геркулес" ситуація з накладенням нових арештів на транспортні засоби є цілком реальною, що у свою чергу знецінить рішення у цій справі про задоволення позову та унеможливить дотримання гарантій, встановлених статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини відносно ефективного судового захисту.
17. ПрАТ "Геркулес" подало відзив, в якому зазначає, що ухвала про забезпечення позову не порушує прав та законних інтересів скаржника, судами попередніх інстанцій враховано всі обставини справи, зокрема, можливість накладення нових арештів, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
18. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
19. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
20. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
21. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
22. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
23. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.