Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 501/2221/16-ц
провадження № 61-22674св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 грудня 2016 року у складі судді Максимович Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 2017 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сидоренко І. П., Станкевича В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з нею.
Позовна заява мотивована тим, що у період з 13 грудня 2011 року до 08 липня 2015 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 .
Він мав можливість спілкуватися зі своїм сином, брав участь у його вихованні, однак з березня 2016 року відповідач почала чинити йому перешкоди у цьому та заборонила сину зустрічатися та спілкуватися із батьком.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у спілкуванні з сином та визначити графік спілкування: кожної середи з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; з 08 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі з правом перебування сина вночі за місцем проживання батька; два тижні у зимовий та два тижні у літній період з правом виїзду за межі м. Чорноморськ Одеської області; у день народження сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 щорічно з 08 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.; у день народження батька ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеської області, про визначення місця проживання дитини та визнання способу участі батька у вихованні сина, у якому просила суд встановити ОСОБА_1 такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_4 : будь-який день тижня з понеділка по п`ятницю включно, з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. з відвідуванням секцій, до яких ходить дитина у цей день; кожної суботи з 11 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.; у день народження сина - ІНФОРМАЦІЯ_3 щорічно з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.; у день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., за згодою сина; визначити місце проживання сина ОСОБА_4 разом із матірʼю ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20 грудня 2016 року у складі Максимович Г. В. виділено у самостійне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеської області, про визначення місця проживання дитини та визнання способу участі батька у вихованні сина.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спільний розгляд заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовних вимог ускладнить розгляд справи, оскільки у листопаді 2016 року ОСОБА_2 подала до суду заяву, у якій повідомила суд про те, що не буде дозволяти дитині бачитися з батьком до ухвалення судового рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 спілкуватися із сином ОСОБА_4 .
Встановлено ОСОБА_1 графік безперешкодного спілкування із сином ОСОБА_4 : щотижня з 10 год. 00 хв. суботи до 10 год. 00 хв. неділі, з правом перебування вночі за місце проживання батька; два тижні взимку та два тижні влітку (під час відпустки батька та канікул дитини) з правом виїзду за межі м. Чорноморськ Одеської області; в день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 щорічно з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.; у день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.
У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2, всупереч інтересам малолітнього сина ОСОБА_4, перешкоджає його батькові ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини. З урахуванням робочого часу батька та матері дитини, їхніх вихідних днів, розпорядку життя дитини, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Суд не погодився із доводами відповідача ОСОБА_2 та висновком служби у справах дітей в частині неможливості надати ОСОБА_1 дитину на ніч, так як між ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_4 існує тісний зв`язок, що підтверджується фотографіями та перепискою між батьками дитини, який необхідно зберегти в інтересах малолітнього ОСОБА_4 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правомірно, з урахуванням робочого часу батька та матері дитини, їхніх вихідних днів, розпорядку життя дитини, усталеного тісного зв`язку між дитиною та батьком, вважав за можливе надати ОСОБА_1 дитину на ніч. Судова колегія погодилася з таким висновком суду, оскільки він відповідає в першу чергу інтересам та віковим потребам малолітньої дитини, узгоджується з його розпорядком дня, не порушує прав й обов`язків позивача та відповідача. Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. З урахуванням наведених принципів Конвенції про права дитини, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої зводяться лише до того, що відповідач бажала надати свій висновок органу опіки та піклування. За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги нічим не обґрунтовані, тому, висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без учасників процесу та їх пояснень, незважаючи на її заяву про відкладення розгляду. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20 грудня 2016 року зустрічний позов виділено у самостійне провадження, що є грубим порушенням норм процесуального права. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не встановив усіх обставин справи та ухвалив незаконне судове рішення. Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення суду першої інстанції без змін.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм правом подати відзив на касаційну скаргу.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Іллічівського міського суду Одеської області та зупинено виконання рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4
Рішеннями Іллічівського міського суду Одеської області від 07, 08 липня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно із висновком Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області як органу опіки та піклування від 24 листопада 2016 року № 1?17?1106 ОСОБА_4 встановлено такий графік спілкування з сином ОСОБА_4 : побачення щотижня у середу з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; побачення щотижня з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. суботи та неділі; два тижні взимку та два тижні влітку (під час відпустки батька та канікул дитини) з правом виїзду за межі міста Чорноморська Одеська область; у день народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 щорічно з 08 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.; у день народження батька -ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.
Статями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня1991 року (далі - Конвенція про права дитини) передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.