РІШЕННЯ
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 9901/337/19
адміністративне провадження № П/9901/337/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Яковенка М. М.,
суддів: Єресько Л. О., Мельник-Томенко Ж. М., Шевцової Н. В., Шишова О. О.,
секретар судового засідання: Лещенко Т. П.,
по справі № П/9901/337/19;
учасники справи:
позивач, представник позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник відповідача - Пантюхова Л. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання дискримінаційним та незаконним рішення Президента України та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Президента України (надалі - відповідач) в якому просив суд:
визнати дискримінаційним та протиправним рішення Президента України про відмову у помилуванні засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1, який відбуває покарання у державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)", про яке Департамент з питань помилування Адміністрації Президента України повідомив засудженому до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 у листі від 21 грудня 2018 року № 21-2035/15;
зобов`язати Президента України повторно розглянути клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про його помилування.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він відбуває покарання у державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" у виді довічного позбавлення волі починаючи з 01 листопада 1994 року. Він став на шлях виправлення, займається суспільно - корисними справами, є організатором християнського реабілітаційного центру, редактором газети, автором книги "У останній черти", має доньку. У листопаді 2018 року він звернувся до Президента України з клопотанням про помилування. Був сформований необхідний пакет документів та переданий до Адміністрації Президента. За наслідками розгляду документів про помилування, Департаментом з питань помилування Адміністрації Президента України за вих. № 21-2035/05 в адміністрацію установи відбування покарань був спрямований лист від 21 грудня 2018 року, з яким позивача було ознайомлено 27 грудня 2018 року, в якому повідомлялось про відмову у помилуванні. Підставами для такої відмови, було зазначено ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів.
Вважає, що з огляду на вимоги Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", враховуючи Конституцію України, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має місце дискримінація, яка полягала у тому, що у порівняні його з іншою особою ОСОБА_3, який також був засуджений до довічного позбавлення волі за схожі злочини та відбував покарання в цій самій установі, але який не мав таких позитивних даних, як позивач, останньому було задоволене клопотання про помилування та 30 жовтня 2017 року виданий Указ Президента України № 345 про помилування ОСОБА_3.
Окрім того, посилається на відповідні рішення та практику Європейського Суду з прав людини, за якими висловлена позиція щодо недоліків та критики інституту помилування, неоднакових підходів при вирішенні таких питань, не прозорістю та не передбачуваністю такої системи, упередженість до одних та прихильність до інших осіб, що вказує на дискримінацію.
З огляду на викладене, вважає, що прийняте Президентом України рішення про відмову в помилуванні є дискримінаційним та протиправним, в зв`язку з чим повинен повторно розглянути його клопотання про помилування.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року визначений склад колегії суддів: Яковенко М. М. (суддя-доповідач), Єресько Л. О., Мельник - Томенко Ж. М., Шевцова Н. В., Шишов О. О.
09 липня 2019 року через канцелярію Суду від представника сторони відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який вмотивований тим, що адміністрацією Президента України правомірно відмовлено у задоволенні клопотанні про помилування з огляду на ступінь тяжкості та обставин вчинених ОСОБА_1 злочинів. Доводи позивача щодо допущенної стосовно нього дискримінації вважають безпідставними. У позивача є правова можливість знову подати клопотання про помилування після спливу строку встановленого законом. Просив у задоволенні позову відмовити.
22 липня 2019 року ОСОБА_1 додатково надано письмове пояснення до позову з проханням задовольнити позов та матеріали, що характеризують позивача та його суспільно-корисну діяльність під час відбування покарання.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримавши доводи надісланого на адресу суду відзиву на позовну заяву. Наголошував на безпідставності ототожнення з питання помилування позивача та ОСОБА_3, до якого застосований акт помилування Президента України про помилування. Президенту України доповідалось про відмову у помилуванні позивача.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, наданий відповідачем відзив на позовну заяву встановила наступне.
ОСОБА_1 засуджений вироком судової колегії в кримінальних справах Кіровоградського обласного суду від 04 грудня 1995 року за ст. ст. 93 п. "а", "г", 81 ч. 2, 222 ч. 1, 42 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до смертної кари - розстрілу, з конфіскацією майна, який в подальшому змінений ухвалою Кіровоградського обласного суду від 19 червня 2000 року на довічне позбавлення волі в тюрмі з конфіскацією майна.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 червня 2016 року у відповідності до ст. 72 ч. 5 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 01 листопада 1994 року по 28 березня 1996 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Початок строк - 01 листопада 1994 року.
В державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" засуджений ОСОБА_1 прибув 22 лютого 2008 року, де перебуває по теперішній час.
У жовтні 2017 році ОСОБА_1 звертався з клопотанням про його помилування, яке було розглянуте Комісією при Президентові України у питаннях помилування. Ураховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених позивачем злочинів, клопотання про його помилування залишенні без задоволення. Про що останнього було повідомлено листом Департаменту з питань помилування від 10 листопада 2017 року.
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 знову подав клопотання до Президента України про помилування, для чого було також підготовлений відповідний пакет документів. За наслідками розгляду клопотання, Департамент з питань помилування Адміністрації Президента України через установу відбування покарання повідомив засудженого ОСОБА_1 листом від 21 грудня 2018 року № 21-2035/15 про залишення клопотання без задоволення з огляду на ступінь тяжкості та обставини вчинених позивачем злочинів.
Вказані обставини не є спірними між сторонами. Не є спірним також питання щодо підготовки, оформлення матеріалів та направлення установою відбування покарання документів відносно ОСОБА_1 до Департаменту з питань помилування Адміністрації Президента України, а також порядок їх розгляду Адміністрацією Президента України.
Основним спірним питанням в межах справи, з огляду на предмет заявлених позовних вимог, є прийняте на думку позивача Президентом України дискримінаційного та протиправного рішення про відмову у помилуванні ОСОБА_1 .. Інша вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд клопотання про помилування є похідною та невід`ємною частиною від основної.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Президент України здійснює помилування.
Частиною 1 та 2 статті 87 КК України встановлено, що помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.
Наказом Міністерства юстиції України від 28 вересня 2012 року № 1439/5, затверджений "Порядок подання до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України про помилування" (далі - Порядок № 1439/5), зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 жовтня 2012 р. за № 1667/21979, який визначає механізм підготовки матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених і подання їх до Департаменту з питань помилування Адміністрації Президента України Міністерством юстиції України та виконання указів Президента України про помилування згідно з Положенням про порядок здійснення помилування, затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223.
"Положення про порядок здійснення помилування", затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2015 року N 223/2015 (надалі - Положення № 223/2015) регулює правовідносини, які виникають в зв`язку з помилуванням осіб, засуджених до довічного позбавлення волі в тих рамках правового регулювання, які викладені в статті 87 КК України.
Пунктом 5 та 9 Положення № 223/2015 встановлено, що особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин.
Під час розгляду клопотання про помилування враховуються: ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини; думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об`єднань та інших суб`єктів про доцільність помилування.
У відповідності до п. 7, 8 Положення № 223/2015 підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомлення заявника про результати такого розгляду здійснює Департамент з питань помилування Адміністрації Президента України (далі - Департамент).
Департамент для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, установ виконання покарань необхідні для розгляду клопотання про помилування документи, матеріали та інформацію.
Клопотання про помилування і підготовлені Департаментом матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія).
У відповідності до п. 10-14 цього Положення № 223/2015, про клопотання, які не підлягають задоволенню за обставин, передбачених цим Положенням, Департамент доповідає Комісії.
Пропозиції Комісії за результатами попереднього розгляду клопотань про помилування оформляються протоколом, який підписують голова та секретар Комісії.
За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, підготовлених Департаментом, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.
Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України.
Про помилування засудженого Президент України видає указ.
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування засудженої особи повторне клопотання щодо неї за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання.
Аналіз вищенаведених норм Положення № 223 приводить Суд до висновку, що клопотання про помилування і підготовлені Департаментом матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування, та лише у випадку прийняття Комісією позитивного результату про можливість застосування помилування, передаються на розгляд по суті Президенту України, який в подальшому видає відповідний указ про помилування.