ПОСТАНОВА
Іменем України
29 липня 2019 року
Київ
справа №804/4952/17
адміністративне провадження №К/9901/11264/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №804/4952/17
за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Боженко Н.В., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів Божко Л.А., Лукманової О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_3 (далі - арбітражний керуючий, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області, відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправним і скасувати припис про недопущення повторних порушень від 20.07.2017 №39-П, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 06.07.2017 по 10.07.2017 ГТУЮ у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3., за результатами якої складено акт від 19.07.2017 №51.
2.1. Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено порушення арбітражним керуючим ОСОБА_3. статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з чим останньому винесено припис від 20.07.2017 №39-П про недопущення повторних порушень.
2.2. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується та вважає, що вони були здійснені на підставі суб`єктивних припущень, оскільки жодних порушень чинного законодавства ним не допущено.
2.3. За таких обставин винесений ГТУЮ у Дніпропетровській області припис є протиправним та має бути скасований.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 у справі №904/7685/15 Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод (далі - ДДЛМЗ) (49000, м.Дніпро, вул. Марата, буд.2, ідентифікаційний код 02500221) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
4. Ліквідатором ДДЛМЗ призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №734 від 24.04.2013).
5. На підставі доручення Міністерства юстиції України від 09.06.2017 року №792/11560-0-32-17/9.4 Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області у період з 06.07.2017 по 10.07.2017 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3.
6. Предметом перевірки було дотримання арбітражним керуючим ОСОБА_3. вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та норм чинного законодавства про банкрутство, під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ДДЛМЗ, з питань щодо: прийняття до свого відання майна боржника, забезпечення його збереження; проведення інвентаризації та оцінки майна; виконання функцій управління та розпорядження майном боржника; формування ліквідаційної маси; інших питань зазначених у скарзі арбітражного керуючого Ракіної А.А. від 10.05.2017 за №01/06/106.
7. За результатами перевірки, комісією складено довідку від 10.07.2017 №51-Д про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3.
8. 19 липня 2017 року відповідачем за результатами перевірки було складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3. №51.
9. На підставі акту перевірки 20.07.2017 арбітражному керуючому ОСОБА_3 винесено припис №39-П про недопущення повторних порушень, а саме: абз. 2 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII (далі - Закон №2343-XII) у частині незабезпечення збереження майна банкрута ДДЛМЗ.
10. Правомірність зазначеного припису є предметом розгляду цієї адміністративної справи.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року адміністративний позову задоволено:
- визнано протиправним і скасовано припис про недопущення повторних порушень №39-П від 20.07.2017, винесений Головним територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
12. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що у діях арбітражного керуючого відсутні порушення вимог Закону №2343-XII.
13. Суди зазначили, що складений відповідачем акт перевірки не містить доказів учинення позивачем вказаних у акті порушень, а саме: незабезпечення збереження майна ДДЛМЗ. Також оскаржуваний припис не містить інформації про те, яке саме майно ДДЛМЗ позивачем не збережено, що свідчить про відсутність складу порушення.
14. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваного припису та наявності підстав для його скасування.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГТУЮ у Дніпропетровській області звернулося зі скаргою до суду касаційної інстанції.
15.1. Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
15.2. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
15.3. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 травня 2019 року №456/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
15.4. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
16. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
17. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного припису.
18. Так, відповідач зазначив, що у повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого було чітко зазначено перелік питань, які будуть перевірені у межах предмету перевірки, а також указано про необхідність надання належним чином завірених документів, що стосуються предмета перевірки, шляхом їхньої подачі до ГТУЮ у Дніпропетровській області.
19. Водночас позивачем, на вимогу перевіряючого органу, не надано належних документів, які підтверджують вжиття ним заходів щодо забезпечення збереження майна банкрута, що відповідно до частини другої статті 41 Закону №2343-XII є його безпосереднім обов`язком.
20. Надані арбітражним керуючим копії листів, відповідно до яких він звертався до орендатора нерухомого майна ДДЛМЗ з вимогою надати завірену копію договору охорони майна, не можна розцінювати як належні докази вчинення позивачем дій спрямованих на збереження майна боржника.
21. Таким чином, ГТУЮ у Дніпропетровській області вважає, що позивачем не вчинено належних дій спрямованих на виконання вимог Закону №2343-XII щодо забезпечення збереження майна боржника, а тому оскаржуваний припис винесено правомірно.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
22. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 1 Закону №2343-XII арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
23. Згідно з частиною першою статті 41 Закону №2343-XII ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.