Постанова
іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 725/2356/16-к
провадження № 51-2780км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
| головуючого | Єремейчука С. В., |
| суддів за участю: секретаря судового засідання прокурора | Бородія В. М., Стороженка С. О., Мішиної О.О., Кравченко Є.С., |
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Гаврилаш Тетяни Михайлівни, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), громадянина України, раніше судимого,
звільненого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі- КК) на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності,
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 13 січня 2017 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі статті 71 цього Кодексу за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 грудня 2009 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
За вироком суду 24 квітня 2011 року приблизно о 17:30 на території міського пляжу на вул. Донбасівській, 5 у м. Чернівцях ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у громадському місці у присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до загальноприйнятих норм поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, розпочали конфлікт із групою відпочиваючих, у ході якого ОСОБА_1 з хуліганських мотивів руків`ям кухонного ножа умисно вдарив в обличчя ОСОБА_5, внаслідок чого потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 21 березня 2019 року скасував вирок районного суду, звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності та закрито кримінальне провадження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, покликаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої доводи, зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність і безпідставно прийняв рішення про скасування вироку та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Сторона обвинувачення вважає, що існують докази, які свідчать про умисне переховування ОСОБА_1 від органів досудового слідства та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КК призвело до зупинення перебігу строку давності. Зокрема, прокурор покликається на те, що ОСОБА_1 виїхав з України під час визначеного попереднім вироком іспитового строку, не виконавши покладеного на нього судом обов`язку з`являтися до органів кримінально-виконавчої системи. Вказує на те, що розгляд кримінального провадження відбувся без участі потерпілого ОСОБА_5, що позбавило останнього можливості висловити свою думку щодо закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, зокрема ст. 49 КК, оскільки ОСОБА_1 не визнав вини у вчиненні інкримінованого йому злочину. На його думку, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні прокурор касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримала, просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Кравченко Є.С. на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 419 КПК передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених в апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.
За ст. 417 зазначеного Кодексу суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього ж Кодексу? скасовує обвинувальний акт чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 284 згаданого Кодексу у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Ухвалюючи рішення про скасування обвинувального вироку суду першої інстанції та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, суд апеляційної інстанції цих вимог закону дотримався.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій прокурором у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є необґрунтованими виходячи із нижченаведеного.
ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК, який відповідно до ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів середньої тяжкості.