Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 192/2217/17
провадження № 51-9342км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Ляшенка І.І.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_1 та прокурора на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72017040000000024, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Новокузнецька Кемеровської області Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого у
АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу - 12 листопада 2015 року вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від
04 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 ухвалено рахувати з
04 червня 2018 року.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в період відбування покарання у Державній установі "Солонянська виправна колонія
(№ 21)" систематично порушував встановлений режим відбування покарання, не підкорювався законним вимогам представників адміністрації установи, на виховні заходи не реагував і знову вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, 18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відкрито в присутності декількох представників зазначеної установи відбування покарання, маючи умисел на злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, достовірно усвідомлюючи, що 19 серпня 2017 року до нього було застосовано стягнення у виді поміщення до приміщення камерного типу строком на 1 місяць, відмовився приступити до прибирання вказаної йому території, хоча стан здоров`я дозволяв йому це зробити, тобто вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації Державної установи "Солонянська виправна колонія (№ 21)".
Після цього, 18 жовтня 2017 року начальником відділення "Карантину діагностики і розподілу" Державної установи "Солонянська виправна колонія (№ 21)" старший лейтенант внутрішньої служби Єрошенко О.Г. було роз`яснено засудженому ОСОБА_1 положення кримінально-виконавчого законодавства, попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 391 КК України та повторно запропонував засудженому приступити до прибирання, але ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, належних висновків для себе не зробив та відкрито, умисно в присутності інших представників адміністрації Державна установа "Солонянська виправна колонія (№21)" без поважних причин, вдруге відмовився виконувати законні вимоги адміністрації Державної установи "Солонянська виправна колонія (№21)", яка є місцем відбування покарання останнього у виді позбавлення волі.
Умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ст.391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання, була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить змінити судові рішення у зв`язку з неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальністьта зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 15 лютого 2018 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон №838-VIII).
Зазначає, що суд першої інстанції не застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 838-VIII та не зарахував йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 15 лютого 2018 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Апеляційний суд не дав належної оцінки таким порушенням та не зарахував йому у строк покарання зазначений строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, чим порушив його права.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючидоведеності винуватості та правильностікваліфікації дій засудженого, порушує питання про зміну рішеньсудів першої та апеляційноїінстанцій у звʼязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону прокурор мотивує тим, що ухвала апеляційного суду містить такі порушення закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що тягне за собою скасування ухвали суду.
Вважає, що місцевому та апеляційному суду необхідно було зарахуватизасудженому ОСОБА_1 у строк покараннястрок його попереднього увʼязнення за період з 15 лютого 2018 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього увʼязнення" від 18 травня