Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 559/2008/15-ц
провадження № 61-32482 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Плосківська сільська рада Дубенського району Рівненської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 серпня 2017 року у складі судді Ходака С. К. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Шеремет А. М., Григоренка М. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Плосківська сільська рада Дубенського району Рівненської області, про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . Після смерті матері він дізнався, що 17 січня 2013 року від її імені було складено заповіт, згідно з яким спадкодавець заповіла усе майно своїй дочці - ОСОБА_2 .
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 липня 2014 року, його позов задоволено, визнано за ним право на успадкування 1/4 обов`язкової частки у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Вважав вищевказаний заповіт від 17 січня 2013, який посвідчено секретарем Плосківської сільської ради Дубенського району Рівненської області Остапчук Г. Б. на дому у спадкодавця, нікчемним, оскільки у ньому відсутнє зазначення хвилин та годин, коли здійснено ОСОБА_3 підпис цього заповіту, проте зазначено лише час його посвідчення секретарем сільської ради. Вказував про те, що спірний заповіт підписано не його матір`ю, а іншою особою, так як вона за життя не висловлювала бажання щодо складення заповіту на користь відповідачки.
Крім того, при складенні спірного заповіту спадкодавець - ОСОБА_3 - не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керуватись ними, оскільки була особою похилого віку, а у 2011 році перенесла інсульт.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати заповіт, складений 17 січня 2013 року від імені ОСОБА_3, недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі статтею 1257 ЦК України відсутні правові підстави для визнання спірного заповіту недійсним, оскільки при його посвідченні були дотримані усі вимоги законодавства. Посилання позивача на те, що спадкодавець - ОСОБА_3 - не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними при підписанні спірного заповіту належними та допустимими доказами не підтверджені.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 08 листопада 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що згідно з висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08 червня 2016 року встановити, ким саме, ОСОБА_3, чи іншою особою виконані підписи від імені останньої у заповіті неможливо, так як зразки почерку на документах, які надавались на експертизу, виконані різними особами. Таким чином, позивачем не доведено підстав для визнання спірного заповіту недійсним, заповіт вчинений з дотриманням положень законодавства України. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заповідач під час складення спірного заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними ОСОБА_1 не надано.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили усіх обставин справи, допустилися порушень норм процесуального права. Спірний заповіт укладено з порушенням його форми та змісту, оскільки у ньому не зазначено час його складання, а вказано лише час його посвідчення. Таким чином, у позивача є сумніви, що саме спадкодавець підписала спірний заповіт.
Доводи особи, яка подала відзив
У лютому 2018 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Спірний заповіт відповідає положенням законодавства, а позивачем доводи про його недійсність належними та допустимими доказами не підтверджено.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 559/2008/15-ц з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.