Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
місто Київ
справа № 212/4885/15-ц
провадження № 61-33969св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2017 року у складі судді Пустовіта О. Г. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2017 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "КЗК") про відшкодування моральної шкоди, у якому просила стягнути з відповідача на її користь суму в 1 210 140, 00 грн.
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що її двоюрідний брат ОСОБА_2 працював електрослюсарем, черговим з ремонту устаткування на ПАТ "КЗК". 01 березня 2015 року у зв`язку з наїздом транспортного засобу (електровоза) під час виконання своїх службових обов`язків він загинув. Згідно з актом № 12-61 форми Н-1 смерть наступила від несумісної з життям травми голови, тулуба та кінцівок, яка супроводжувалася переломами кісток скелета, ушкодженнями м`яких тканин та органів з грубим порушенням цілості тіла. Її брат помер у віці 23-х років, вони були дуже близькими та рідними особами, оскільки їх виховувала бабуся. Брат був їх годувальником, опорою та підтримкою не лише моральною, а й фінансовою. Вона зазнала неймовірних страждань та переживань, для неї його смерть стала страшним неймовірним потрясінням, що призвело до втрати сенсу всього її життя.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач надав суду відзив, згідно із якими просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не є особою, яка має право на відшкодування моральної шкоди за обставинами справи.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що відповідно до положення статті 1168 ЦК України ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб, які згідно із наведеною нормою мають право на відшкодування моральної шкоди, оскільки є двоюрідною сестрою померлого, та не надала доказів проживання однією сім`єю із померлим.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому апеляційний суд не встановив підстав для скасування рішення суду. Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не заявлялися позовні вимоги про встановлення факту її проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2, а тому суд апеляційної інстанції не має правових підстав для з`ясування цих обставин.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та дійшли передчасного висновку, що позивач не відноситься до кола осіб, які мають право на отримання відшкодування моральної шкоди, оскільки її місце проживання було зареєстровано за місцем проживання померлого до дня його смерті.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві ПАТ "КЗК" просило касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у червні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 20 лютого 2012 року до 01 березня 2015 року працював на шахті "Октябрьська" ПАТ "КЗК".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до акта форми Н-5 від 10 квітня 2015 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01 березня 2015 року о 17:20 годині на шахті "Октябрська" ПАТ "КЗК", комісією з розслідування нещасного випадку проведено спеціальне розслідування, на підставі якого відповідно до пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, нещасний випадок із слюсарем черговим з ремонту устаткування шахти "Октябрська" ПАТ "КЗК" ОСОБА_2 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.