Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 761/36009/15-ц
провадження № 61-28927св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_4, Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скрипник Сергій Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року в складі судді Юзькової О. Л.та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2015 року він набув право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скрипником С. М., реєстровий номер 1593.
З довідки форма № 3 від 18 листопада 2015 року відомо, що у зазначеній квартирі з 2013 року зареєстрований та проживає ОСОБА_2, який був зареєстрований в квартирі як член сім`ї попереднього власника ОСОБА_4 .
З моменту укладення договору дарування квартири від 24 листопада 2015 року право власності попереднього власника ОСОБА_4 припинилося в силу статті 346 ЦК України (відповідно припинилось право користування власника та членів його сім`ї).
Відповідач добровільно квартиру звільнити відмовився.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив виселити ОСОБА_2 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_4, Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скрипник С. М., про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на квартиру, поділ майна, визнання договору дарування квартири недійсним та витребування квартири у ОСОБА_1 .
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з 2004 року він та ОСОБА_4, перебуваючи на той час у м. Жовті Води, почали вести спільне господарство та проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
Від попереднього шлюбу у ОСОБА_4 є син ОСОБА_1, який також проживав з ними однією сім`єю.
У 2005 році сім`я у складі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та її сина переїхала до м. Києва, де проживала та була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2, а в подальшому - у спірній квартирі.
За рахунок сімейного бюджету він та ОСОБА_4 придбавали необхідні для потреб сім`ї речі, продукти харчування, організовували та здійснювали оздоровлення дитини, їздили відпочивати за кордон.
05 вересня 2008 року він та ОСОБА_4 уклали шлюб.
За час фактичного спільного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ним та ОСОБА_4 придбано квартиру АДРЕСА_3, що підтверджено договором купівлі-продажу від 25 квітня 2008 року.
Квартира була придбана за їхні спільні кошти з усною взаємною домовленістю про її придбання на ім`я дружини, але за умови, що вона є їх спільною сумісною власністю і розпоряджатися квартирою вони будуть за взаємною згодою. Також за спільні кошти вони здійснювали ремонт та облаштовували квартиру.
З урахуванням наведеного ОСОБА_2 просив встановити юридичний факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2004 року до 05 вересня 2008 року ; визнати квартиру АДРЕСА_3 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; визнати договір дарування квартири, укладений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скрипником С. М. за реєстровим номером 1593, недійсним; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру на підставі договору дарування від 24 листопада 2015 року; витребувати квартиру у ОСОБА_1 ; визнати частки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя - квартирі - по 1/2 за кожним та поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виселено ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_3 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що ОСОБА_1 є власником квартири, ОСОБА_2 не є членом його сім`ї (був членом сім`ї попереднього власника ОСОБА_4 ), добровільно квартиру звільнити відмовляється.
Рішення суду першої інстанції у частині відмови у зустрічному позові ОСОБА_2 мотивоване тим, що він не надав допустимих та переконливих доказів джерел походження коштів, за які придбана квартира, як і не спростував в цій частині доказів, наданих ОСОБА_4 .
Що ж до інших позовних вимог ОСОБА_2, суд вважав, що вони є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, тому також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та надав їм належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кравченко К. М . в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалені в справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 та задоволення позову ОСОБА_2
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірна квартира придбана ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за спільні кошти під час спільного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, отже, є їхнім спільним сумісним майном.
Висновок суду про відсутність підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю є передчасним та таким, що не ґрунтується на доказах.
Суд не взяв до уваги факт його реєстрації разом з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2, укладення договору на трансляцію ТВ та послуг інтернету, фотографії, квитанції, чеки на придбання продуктів харчування та побуту, пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7
ОСОБА_4 надала відзиви на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.
ОСОБА_1 надав відзиви на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 25 квітня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .
05 вересня 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб.
24 листопада 2015 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 зазначену вище квартиру, що підтверджено договором дарування.
Відповідно до частини першої статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 посилався на реєстрацію разом з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2, укладення договору на трансляцію ТВ та послуг інтернету, фотографії, квитанції, чеки на придбання продуктів харчування та побуту, пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .