Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 263/9598/18
провадження № 61-10096св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Служби у справах дітей по Центральному району Маріупольської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 березня 2019 року у складі судді Музики О. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 02 травня 2019 року у складі колегії суддів Баркова В. М., Мироненко І. П., Принцевської В. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Служби у справах дітей по Центральному району Маріупольської міської ради,про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області із зазначеним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 у розмірі ?4 частини його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява мотивована тим, що з 2013 року по 2014 рік вони з відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька - ОСОБА_3, батьком якої є відповідач. Дитина від народження має тяжке генетичне захворювання - атопічний дерматит у формі дитячої екземи.
Спільне життя між сторонами не склалось та вони припинили спільне проживання.
Донька проживає разом із позивачем та знаходиться на її повному матеріальному утриманні, із батьком ніколи не зустрічалась та про його існування не знає.
Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, не цікавиться станом її здоров`я, не виявляє бажання побачитись із нею, а також перешкоджає її вивезенню за межі України для здійснення необхідного лікування.
Посилаючись на наведені обставини, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 02 травня 2019 року,позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини із усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 16 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання й утримання ОСОБА_3 Покладено на виконавчий комітет Маріупольської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_3 .
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване відсутністю підстав для позбавлення батьківських прав відповідача, так як це є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків. Позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідача, а позбавлення його батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, до якого раніше не застосовувалось попередження про необхідність змінити ставлення до виховання доньки.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, місцевий суд посилався на передбачене нормами СК України право дитини на достатній рівень життя та обов`язок обох батьків утримувати своїх дітей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
20 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Сердюк В. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Зміст доводів касаційної скарги зводиться до обґрунтувань незаконності прийнятих оскаржуваних судових рішень в частині, що стосується відмови у задоволенні позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. У зв`язку з цим судові рішення щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення аліментів не є предметом перегляду Верховного Суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги факти невиконання відповідачем своїх обов`язків по вихованню дитини, які, зокрема, підтверджуються висновком, наданим органом опіки і піклування Маріупольської міської ради від 15 січня 2019 року, а також не заперечуються самим відповідачем, який під час розгляду справи в апеляційному суді підтвердив ту обставину, що утриманням дитини він свідомо ніколи не займався та жодної участі у її житті не бере.
Заявник стверджує, що ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків позбавляє її можливості встановити дочці інвалідність, оскільки визначений законодавством порядок її встановлення вимагає згоду на це обох батьків.
ОСОБА_1 звертає увагу, що відповідач не з`явився до органу опіки та піклування, куди він був викликаний для участі у засіданні, та, будучи належним чином повідомлений про дату та час судових засідань судами першої та апеляційної інстанції, участі у розгляді судами справи не брав, з`явився лише один раз до апеляційного суду на останнє судове засідання. Зазначене, на переконання позивача, свідчить про відсутність у ОСОБА_2 наміру займатись вихованням дитини.
Крім цього, позивач вказує на відсутність її згоди на розгляд справи в заочному порядку та зазначає, що ухваливши рішення в заочному порядку місцевий суд позбавив її можливості надати додаткові докази та клопотання.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на момент звернення до суду з позовом проживають окремо.
Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 13 червня 2018 року ОСОБА_1, разом із своїми дітьми зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 14 серпня 2018 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Малолітня ОСОБА_3 має захворювання еритродермії ОСОБА_4, целіакії, атопічного дерматиту, про що свідчить консультативний висновок спеціаліста та виписка із медичної картки стаціонарного хворого.
Відповідно до довідки-характеристики, виданої Центральним відділом поліції ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_1 за час проживання на території обслуговування ПС № 27 зарекомендувала себе з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, конфліктів у побуті не допускає.
Згідно з висновком виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 15 січня 2019 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.