Постанова
Іменем України
23 липня 2019 року
м. Київ
справа № 755/9186/17
провадження № 61-31240св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року у складі судді Чех Н. А. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Волошиної В. М., у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 березня 2017 року у справі № Д-01/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі -
ПАТ "Дельта Банк) звернулося до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 березня 2017 року у справі № Д-01/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що 06 квітня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 395/ФКВ-07, пунктом 7.1 якого містив третейське застереження такого змісту: всі спори, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно із регламентом третейського суду.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 березня 2017 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 06 квітня 2011 року № 395/ФКВ-07 у розмірі 44 834 грн 37 коп. та витрати зі сплати третейського збору у розмірі 975 грн 92 коп.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Дельта Банк" просило суд видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 березня 2017 року у справі № Д-01/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 березня 2017 року у справі № Д-01/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Згідно із пунктом 2 статті 389-10 ЦПК України 2004 року суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що боржник за кредитним договором, який укладено між банком та позичальником, є споживачем послуг банку, у зв`язку з чим спір щодо стягнення заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" не підвідомчий.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки в цьому Законі немає норми про виключення з підвідомчості третейського суду справ за позовами банків до споживачів.
У рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі № 15-рп/2011 щодо офіційного тлумачення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18 та частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" також немає висновку про те, що справи за позовами банків до споживачів виключені з підвідомчості третейських судів.
ПАТ "Дельта Банк" вважає, що воля законодавця при прийнятті Закону України від 03 лютого 2011 року № 2983-VI "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" відображена у пояснювальній записці до законопроекту № 6670-1, який 03 лютого 2011 року був прийнятий, як Закону України № 2983-VI. У пояснювальній записці до законопроекту необхідність прийняття цього закону законодавець пов`язував з наданням споживачу можливості, незважаючи на наявність третейського застереження, звернутися з позовом про захист своїх прав до державного суду без сплати судового збору за подання позову. Таким чином, волею законодавця було виключення з підвідомчості третейського суду спори саме за позовами споживачів.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" від ОСОБА_1 не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року і витребувано із Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/9186/17.
У травні 2018 року цивільну справу № 755/9186/17 передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06 квітня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 395/ФКВ-07, відповідно до умов якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цивільного характеру використання грошові кошти у розмірі 85 491 грн 21 коп. на споживчі потреби на строк до 05 жовтня 2016 року, на умовах, визначених договором.
Згідно із пунктом 7.1 цього договору всі спори та вимоги, які виникають при виконанні цього договору чи у зв`язку з ним, або випливають з нього, вирішуються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків.