Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
місто Київ
справа № 477/1300/16-ц
провадження № 61-18182св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач) Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 січня 2016 року у складі судді Полішко В. В. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Серебрякової Т. В., Самчишиної Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки в сумі 4 200, 00 грн та моральну шкоду у сумі 2 000, 00 грн.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності йому належить нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, де він займається веденням підсобного господарства, а саме утримує велику рогату худобу для забезпечення власних потреб. На цій же території він зберігає техніку, яку використовує для обслуговування свого господарства, будівельні матеріали та інше знаряддя. 11 березня 2016 року, близько 21 години, ОСОБА_2, будучи у нетверезому стані, черговий раз проник на подвір`я його господарства та порізав шини на чотирьох причепах. Дізнавшись про це, позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Оперативною групою було проведено огляд місця події в присутності свідків, під час якого зафіксували факт пошкодження майна. За результатами проведених дій надано висновок, з якого вбачаються ознаки правопорушення громадянином ОСОБА_2, а саме пошкодження майна позивача вартістю 4 200, 00 грн. Кримінальне провадження щодо відповідача не було відкрите з підстав малої значимості та її незначної суспільної небезпеки. Посилаючись на відмову ОСОБА_2 відшкодувати збитки добровільно, позивач просив стягнути їх на свою користь, а також 2 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди, оскільки діями відповідача було порушено нормальний спосіб його життя.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з огляду на його необґрунтованість.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на його користь 4 200, 00 грн на відшкодування збитків та 500, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що в судовому засіданні підтвердилося спричинення матеріальної шкоди відповідачем ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1, що підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, та показаннями свідків, які підтверджують існування з боку відповідача щодо позивача неприязних відносин та погроз пошкодити майно, спричинення позивачу шкоди - пошкодження семи шин та вчинення цих дій відповідачем.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що суд вірно стягнув з відповідача збитки у визначеному позивачем розмірі і підстав для його перегляду немає. Вірно, з врахуванням характеру вчинених протиправних дій, розміру збитків, способу їх заподіяння та наслідків, визначив суд і розмір відшкодування моральної шкоди, а тому і в цій частині підстави для скасування рішення відсутні.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що суд необґрунтовано дійшов висновку про доведеність того, що відповідач завдав шкоди позивачу, оскільки у показаннях свідків, на які посилався суд, наявні протиріччя. Також зазначив, що відповідач не надав належних доказів купівлі нових коліс, а копія товарного чеку не є належним доказом вчинення таких дій. Окрім цього, позивач не надав належних доказів належності йому пошкодженого майна.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 21 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20 квітня 2011 року належить нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .