ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2019 року
м. Київ
справа № 2-1909/11
провадження № 61-11171св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
суб?єкт подання - заступник начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області,
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - ОСОБА_2,
заінтересовані особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Васильківської міської ради Київської області,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану її представником ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 червня 2016 року, постановлену колегією у складі суддів: Березовенко Р. В., Воробйової Н. С., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог подання
У січні 2015 року заступник начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - ВДВС Васильківського МУЮ Київської області) звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя.
Подання мотивував тим, що на виконанні ВДВС Васильківського МУЮ знаходиться виконавчий лист Васильківського міськрайонного суду Київської області № 2/1900 від 24 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 67 790 грн. Рішення суду ОСОБА_1 не виконує; під час перевірки його майнового стану, майна, яке б належало йому на праві приватної власності, виявлено не було.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 4 серпня 2014 року встановлено, що набута за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 , є спільним сумісним майном подружжя.
Враховуючи викладене, заступник начальника ВДВС Васильківського МУЮ Київської області просив визначити 1/2 частку вказаної квартири як частку ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя.
Короткий зміст ухвал суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року у задоволенні подання заступника начальника ВДВС Васильківського МУЮ Київської області про визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з відсутності згоди служби у справах дітей за місцем знаходження спірного майна, тому задоволення подання порушить права неповнолітньої дитини.
Справа в апеляційному порядку переглядалась неодноразово і останньою ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 червня 2016 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року скасовано та постановлено нову, якою подання заступника начальника ВДВС Васильківського МУЮ Київської області задоволено.
Визначено, що 1/2 ідеальна частка у квартирі АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 і яка є спільним сумісним майном подружжя, належить ОСОБА_1 .
Апеляційний суд, встановивши, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення ідеальної частки боржника у вказаній квартирі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2016 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 червня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована неналежним встановленням апеляційним судом фактичних обставин справи, зокрема, щодо використання ОСОБА_1 отриманих у борг коштів і джерело набуття спірного майна подружжям у власність. Крім того, ОСОБА_3 посилається на порушення апеляційним судом норм цивільного процесуального законодавства, так як подання вирішено судом у відсутності заявника, її представника та у відсутності боржника, не повідомлених про відповідне судове засідання.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Встановлені судами фактичні обставини справи
Судами встановлено, що на виконанні у ВДВС Васильківського МУЮ Київської області перебуває виконавчий лист від 24 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 67 790 грн,
виконавче провадження за яким відкрито 11 листопада 2011 року.
У зв`язку з невиконанням боржником рішення суду самостійно державним виконавцем розпочато примусове виконання, зокрема, направлено запити до ОДПІ, МРЕВ ДАІ, БТІ з метою виявлення майна боржника, на яке в подальшому можливо звернути стягнення.
Також судами встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2003 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_3 отримала 11 листопада 2011 року.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 4 серпня 2014 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_3 у 2005 році і є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Питання про виділення часток у майні суд не вирішував.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.