ПОСТАНОВА
Іменем України
29 липня 2019 року
Київ
справа №826/16589/16
адміністративне провадження №К/9901/33817/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/16589/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, третя особа - Головне управління ДФС у м. Києві - про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року, ухвалену в складі головуючого судді Балась Т.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - ГУ ДКС України в м. Києві або орган Казначейства), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління ДФС України у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому позивач просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ГУ ДКС України в м. Києві, що виразилась у порушенні строків та у тривалому невиконанні постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року в справі №826/22969/15;
1.2. зобов`язати ГУ ДКС України в м. Києві негайно провести необхідні дії з виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року у справі №826/22969/15 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 27 листопада 2014 року до 25 вересня 2015 року в розмірі 64371,90 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем без поважних причин не виконується рішення суду, яке набрало законної сили.
3. Відповідач позов не визнав. На обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що виконання рішення суду відкладалось у зв`язку з розглядом судом, який прийняв відповідне рішення, питання про його роз`яснення.
4. Третя особа надала пояснення по суті позову, в яких стверджувала, що в рішенні суду неправильно визначено період вимушеного прогулу та розмір компенсації, у зв`язку з чим його виконання неминуче призведе до нецільової витрати бюджетних коштів.
5. Третя особа зазначає, що з метою усунення вказаних недоліків звернулася до суду, який прийняв рішення, з заявою про його роз`яснення, на час розгляду якої безспірне списання коштів не здійснюються.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року в справі №826/10884/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, частково задоволений позов ОСОБА_1 до ГУ Міндоходів у м. Києві, ГУ ДКС України в м. Києві про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу:
6.1. скасовано наказ ГУ Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року №442-о "По особовому складу податкової міліції";
6.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ Міндоходів у м. Києві з 08 липня 2014 року;
6.3. стягнуто з ГУ Міндоходів у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 липня 2014 року до 21 листопада 2014 року в розмірі 34099,10 грн.
7. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
8. Невиконання ГУ Міндоходів у м. Києві судового рішення у справі №826/10884/14 стало підставою для ініціювання позивачем іншого судового провадження.
9. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року в адміністративній справі №826/22969/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, частково задоволений позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві, начальника ГУ ДФС у м. Києві Демченко Людмили Дмитрівни, виконуючого обов`язки начальника ГУ ДФС у м. Києві Зеніна Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії:
9.1. стягнуто з ГУ ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 27 листопада 2014 року до 25 вересня 2015 року в розмірі 64371,90 грн.;
9.2. зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві перевести ОСОБА_1 з посади начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ Міндоходів у м. Києві на рівнозначну посаду в ГУ ДФС у м. Києві.
10. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
11. 07 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДКС України в м. Києві з заявою про виконання судового рішення в справі №826/22969/15 у частині стягнення з ГУ ДФС у м. Києві середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 64371,90 грн.
12. 19 травня 2016 року та 05 серпня 2016 року уповноважений представник позивача звертався до ГУ ДКС України в м. Києві з адвокатськими запитами, в яких просив повідомити про зміст організаційних заходів, учинених на виконання рішення суду в справі №826/22969/15.
13. У відповідь на запит від 19 травня 2016 року відповідач роз`яснив, що безспірне списання коштів на підставі рішення суду у справі №826/22969/15 відкладалося на час розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва заяви боржника про роз`яснення судового рішення.
14. Водночас відповіді на адвокатський запит від 05 серпня 2016 року до представника позивача не надходило.
15. Уважаючи, що відповідач протиправно зволікає з виконанням рішення суду у справі №826/22969/15 у частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 64371,90 грн., останній звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
16. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року в справі №826/16589/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:
16.1. зобов`язано ГУ ДКС України в м. Києві негайно провести необхідні дії з виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року в справі №826/22696/15 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 27 листопада 2014 року до 25 вересня 2015 року в розмірі 64371,90 грн.
17. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що тривале невиконання рішення суду в справі №826/22696/15 було результатом недобросовісних дій боржника, що полягали в направленні до суду очевидно необґрунтованих заяв про роз`яснення судового рішення, на час розгляду яких відповідач був зобов`язаний відкласти безспірне списання коштів з рахунку боржника.
19. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в спірних правовідносинах ознаки протиправної бездіяльності органу Казначейства відсутні.
20. Водночас, встановивши факт зловживання боржником за рішенням суду в справі №826/22696/15 своїми процесуальними правами, з метою ухилення від виконання вказаного судового рішення, суди дійшли висновку про необхідність поновлення порушених прав стягувача шляхом зобов`язання відповідача вжити невідкладних заходів, направлених на виконання рішення суду.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
21. У касаційній скарзі ГУ ДФС у м. Києві, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
22. У касаційній скарзі третя особа стверджує про необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про зловживання боржником процесуальними правами.
23. На переконання скаржника, чинне процесуальне законодавство не містить обмежень чи застережень, що стосуються повторних звернень до суду з заявою про роз`яснення судового рішення, у тому числі аналогічного змісту.
24. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій протиправно вдалися до оцінки змісту заяв ГУ ДФС у м. Києві про роз`яснення судового рішення в справі №826/22969/15 і дійшли протиправних висновків про тотожність їхнього змісту.
25. Скаржник також зазначає, що звернення боржника за роз`ясненням відповідного судового рішення є безумовною підставою для відкладення безспірного списання коштів, у зв`язку з чим суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов безпідставних висновків про порушення прав позивача.
26. Позивач правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався.
27. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року.
28. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
29. 05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
30. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т.Г., суддям Білоусу О.В., Желтобрюх І.Л.
31. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року №795/0/78-19, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
32. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
33. Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їхнього виконання встановлюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
34. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
35. Згідно з частиною першою статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
36. Частиною другою статті 3 Закону №4901-VI встановлено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
37. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
38. Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів і відомостей.
39. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45) затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845).
40. Пунктом 5 Порядку №845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів і за результатами їх виконання; відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
41. Згідно з пунктом 11 Порядку №845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі: 1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз`ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання; 2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо; 4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.
42. Відповідно до пункту 12 Порядку №845 безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.
43. У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства може на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснити відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
44. Пунктом 24 Порядку №845 встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
45. Відповідно до пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
46. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
47. Пунктом 28 Порядку №845 встановлено, що орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.
48. З дня визначення таких кодів і рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.