ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/688/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Селіваненка В.П., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - представник не з`явився
відповідача - представник не з`явився
третьої особи - представник не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на рішення Господарського суду Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М. від 05.12.2018
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Саврій В.А., Коломис В.В., Савченко Г.І., від 16.05.2019
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до Приватного підприємства "Кварц"
про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №012/110/89 від 19.02.2007
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стожари"
У зв`язку з перебування судді Булгакової І.В. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.07.2019, який наявний в матеріалах справи.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за відсотками, яка виникла за укладеним між позивачем та ТОВ "Стожари" кредитним договором №012/110/89 від 19.02.07 у сумі 227 330,49 грн., звернути стягнення на Предмет іпотеки - 1/2 частину нежитлової будівлі, що складає 1-ий поверх, загальною площею 1388,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.1-го Травня,43, на підставі Договору іпотеки від 20.02.07, що укладений між позивачем та ПП "Кварц", шляхом проведення прилюдних торгів за ціною 1087000,00 грн.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 було закрито провадження у справі в частині вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 116014,38 грн. та відмовлено в позові в частині вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 111316,11 грн.
3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
4. Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду Житомирської області від 05.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Аргументи АТ "Райффайзен Банк Аваль", зазначені в касаційній скарзі
5. Скаржник зазначає, що у справі №279/1087/14-ц та у справі №906/688/18 наявні різні юридичні факти, які наводяться АТ "Райффайзен Банк Аваль" в обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, які мають значення для судового захисту суб`єктивного цивільного права Банку. Свої вимоги Банк обґрунтовує тим, що рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №279/1087/14-ц належним чином не виконано, тому Банк правомірно нараховував відсотки за користування кредитними коштами, що станом на 17.04.2018 склало 227 330,49 грн.
6. Скаржник вважає, що судами невірно застосовано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, до правовідносин сторін.
7. Оскаржуючи судові рішення в частині відмови у позовних вимогах з підстав застосування строків позовної давності, АТ "Райффайзен Банк Аваль" звертає увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості по позичальнику станом на 17.04.2018 вбачається, що позичальник здійснив фактичне погашення 16.03.2017 у розмірі 68700,00 грн, що свідчить про переривання строку позовної давності.
8. Посилаючись на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України у справах №6-157цс16 від 25.05.2016 та №6-1457цс16 від 09.11.2016, на зміст частини першої статті 261, частини першої, третьої статті 264 Цивільного кодексу України, апелянт стверджує, що 16.03.2017 перебіг позовної давності почався заново і на момент звернення з позовною заявою АТ "Райффайзен Банк Аваль" такий строк не був пропущений.
Аргументи інших учасників справи
9. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
19.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стожари" укладено Кредитний договір №012/110/89.
За умовами Кредитного договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 400 000 гривень, зі строком остаточного повернення кредиту до 18 лютого 2014 року, з процентною ставкою 18% річних.
20.02.2007, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника, які виникли на підставі вказаного Кредитного договору, між Банком та Малим підприємством "Кварц" укладено договір іпотеки, за яким підприємство передало в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.1-го Травня,43 .
Позивач звернувся з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за відсотками, яка виникла за укладеним між позивачем та ТОВ "Стожари" кредитним договором №012/110/89 від 19.02.2007 у сумі 227 330,49 грн., звернути стягнення на Предмет іпотеки - 1/2 частину нежитлової будівлі, що складає 1-ий поверх, загальною площею 1388,0кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.1-го Травня, 43, на підставі Договору іпотеки від 20.02.2007, що укладений між позивачем та ПП "Кварц", шляхом проведення прилюдних торгів за ціною 1087000,00 грн.
В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебувала судова справа №279/1087/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стожари", Малого приватного підприємства "Кварц" та інших поручителів з вимогами про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором у сумі 360617,44 грн., в тому числі по відсоткам в сумі 116014,38 грн., та про стягнення вказаної заборгованості шляхом звернення стягнення на вищевказаний предмет іпотеки.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.11.2014р. у справі №279/1087/14-ц відмовлено в задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у ТОВ "Стожари" за кредитним договором №012/110/89 від 19.02.2007 у сумі 360617,44 грн., в тому числі по відсоткам в сумі 116014,38 грн., яка утворилася станом на 06.02.2014.
З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що заборгованість позичальника (ТОВ "Стожари") по відсоткам в період з 28.01.2014 по 28.02.2014 становила 116014,38 грн., тобто, це та ж сума, яку визначив міськрайонний суд у вказаному рішенні станом на 06.02.2014.
При цьому, вищевказаним рішенням міськрайонного суду позовну вимогу позивача до ПП "Кварц" про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення відсотків в розмірі 116014,38 грн. розглянуто судом та відмовлено в задоволенні позову.
Тобто, існує рішення суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на викладене, судом першої інстанції з посиланням на пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України та пункт 2 частини першої статті 175 ГПК України закрито провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача 116014,38 грн. заборгованості по відсоткам шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Щодо вимоги позивача про стягнення решти 111316,11грн. заборгованості по відсоткам за період з 07.02.2014 по 17.04.2018 (день, по який позивач просить стягнути борг по відсоткам), суди попередніх інстанцій з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України прийшли до висновку про те, що оскільки з 19.02.2014 Кредитний договір №012/110/89 припинив свою дію, то з цього часу нарахування процентів є безпідставним, тому у задоволенні позову в частині вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу по відсоткам за період з 19.02.2014 по 17.04.2018 слід відмовити.
При цьому, судами визначено, що вимоги про стягнення відсотків за період з 07.02.2014 по 18.02.2014 заявлено правомірно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність.
Судами визначено, що перебіг позовної давності на вимогу про стягнення боргу по відсоткам, нарахованим за період з 07.02.2014 по 18.02.2014, розпочався 18.02.2014 та сплинув 18.02.2017. Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Житомирської області 13.08.2018, тобто з пропуском строку позовної давності.
Враховуючи викладене, господарський суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу по відсоткам за період з 07.02.2014 по 17.04.2018 у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Закон України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-IV
Частина перша статті 33
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV
Стаття 256
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 260
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Частина перша статті 261
перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частина перша статті 264
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Частина третя статті 264
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Частина четверта статті 267
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Стаття 526
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина перша статті 1048
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Стаття 1049
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 1050
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Частина перша статті 1054
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина друга статті 1054
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII
Частина перша статті 2
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Стаття 15
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.