ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3933/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лиска П.О.,
відповідача-1- не з`явився,
відповідача -2- Сорочан В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області у складі судді Новікової Р.Г. від 17.12.2018
постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Чус О.В., Кузнецов В.О., Вечірко І.О., від 20.03.2019
зі справи № 904/3933/18
за позовом Фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології",
фізичної особи - підприємця Гончарової Катерини Едуардівни
про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації від 21.04.2016 № 21-04-16.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович (далі - ФОП Сердюков Ю.О. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" (далі - Товариство) та Фізичної особи-підприємця Гончарової Катерини Едуардівни (далі - ФОП Гончарова К.Е.) про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації від 21.04.2016 № 21-04-16 (далі - Договір від 21.04.2016 №21-04-16).
2. ФОП Сердюков Ю.О. стверджує, що зазначений договір є фіктивним, оскільки укладався без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися договором, а товар, який був предметом договору, ніколи не належав жодній із сторін договору, не перебував у їхньому володінні, користуванні, розпорядженні. Позивач також посилається на обставини, встановлені у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 904/9025/16.
Стислий виклад судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2018 у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. У судових рішеннях зазначено про відсутність передбачених законом підстав для визнання Договору недійсним, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що сторони цього договору не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення або діяли з обопільним умислом не створювати такі наслідки.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
6. ФОП Сердюков Ю.О. просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Аргументи позивача, зазначені в касаційній скарзі
7. ФОП Сердюков Ю.О. у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 73, 75, 81, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо дослідження та оцінки доказів у справі.
Аргументи ФОП Гончарової К.Е., зазначені у відзиві на касаційну скаргу
8. ФОП Гончарова К .Е просить залишити ухвалені у справі судові рішення без змін, а касаційну скаргу ФОП Сердюкова Ю.О. - без задоволення. Відповідач зазначає, що, зокрема суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив зібрані у справі докази та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
9. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. Товариство (замовник) та ФОП Гончарова К.Е. (виконавець) уклали Договір, згідно з яким замовник передає, а виконавець приймає на відповідальне зберігання з правом користування та реалізації майно (матеріали, речі) відповідно до переліку, визначеному в акті приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору.
11. У пункті 6.1 Договору зазначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 21.04.2018.
12. Відповідно до пунктів 1.2-1.4 Договору майно передається з підписанням акта приймання-передачі. Вартість майна, переданого на зберігання, становить 59 000 грн. Майно передається на відповідальне зберігання та весь строк дії Договору.
13. Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками замовника та виконавця.
14. Як вбачається зі змісту акта приймання-передачі від 21.04.2016 майна №1, замовник передав, а виконавець прийняв майно - 1 980 кг речей, які були у вжитку, за оціночною вартістю 59 000 грн.
15. Згідно з додатковою угодою №1 від 25.04.2016 до Договору, яка є його невід`ємною частиною, сторони доповнили Договір новими пунктами 1.5, 1.6.
16. Відповідно до пункту 1.5 замовник є власником майна, переданого виконавцю на зберігання, у кількості 1 980 кг ціною 59 000 грн.
17. У пункті 1.6 зазначено, що речі - це одяг, взуття, які були у використанні.
18. Згідно з висновком судового експерта від 26.04.2018, складеного за результатами судово-економічної експертизи № 128/18 у кримінальному провадженні №12016040630001113, у досліджених документах не підтверджується перерахування коштів (за виписками банків) та формування податкових зобов`язань за господарськими операціями між ТОВ "Маркет Систем" та ТОВ "Малі будівельні технології".
19. ТОВ "Малі Будівельні технології" не здійснило розрахункові операції за договором поставки, договором відповідального зберігання з правом користування та жодних банківських операції, які підтверджують оплату цим товариством поставки за товар у сумі 4805 700 грн або придбання 1 980 кг товару.
20. ТОВ "Малі Будівельні технології" ніколи не знаходилось за адресами, вказаними у реєстраційних справах, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
21. Позивач наполягає на тому, що є безпосереднім і законним власником товару, щодо якого відповідачі уклали Договір. При цьому він посилається на вантажні митні декларації про передачу товару від EBIMEXSp Z.о.о. (Польша, Варшава) до ТОВ "Оверсі"; замовлення покупця (ТОВ "Економ-Схід"); видаткові накладні і товарно-транспортні накладні про передачу товару від ТОВ "Оверсі" до ТОВ "Економ - Схід", від ТОВ "Економ-Схід" до фізичної особи-підприємця Сердюкова Ю.О .; договір поставки №103 від 01.03.2016; сертифікати якості, гігієнічні сертифікати, лист від ТОВ "Оверсі" до ТОВ "Економ-Схід"; ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі №202/2884/16-к від 12.05.2016.
22. Суд апеляційної інстанцій встановив відсутність доказів того, що майно, яке є предметом оспорюваного договору, належить саме позивачу на праві власності, оскільки дане майно не має індивідуально визначених ознак, які б свідчили, що саме вказаний підприємець є його власником.
23. Наявність у матеріалах справи вищезгаданого договору поставки № 103 від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Економ-Схід" та позивачем, та відповідних видаткових та товарно-транспортних накладних свідчить про придбання останнім одягу та взуття, які були у використанні, однак допустимих, належних та достатніх доказів того, що саме це майно є предметом оспорюваного договору, позивачем не надано.
24. Слідчим відділенням Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040630001113 від 06.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 2, статтею 15, частиною четвертою статті 190 КК України. У межах цього провадження Сердюкова Ю.О. визнано потерпілим. Ведуться оперативно-розшукові слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, винних у вчиненні злочину, відомості про який були внесені до ЄДР 06.04.2016.
25. Посилання позивача на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.05.2016 у справі № 202/2884/16-к як на докази належності йому майна, що є предметом договору, відхилено, оскільки вона не має преюдиціального значення відповідно до положень статті 75 ГПК України. А доказів винесення вироку у кримінальному провадженні № 12016040630001113, який відповідно до статті 75 ГПК України міг би мати преюдиціальне значення, Позивачем не надано.
26. Посилання скаржника на встановлення постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017р. у справі №904/9025/16 обставин, що майно, яке було передано за спірною угодою, належить ФОП Сердюкову Ю. О., не беруться до уваги, оскільки при розгляді справ про скасування рішення третейського суду, господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення зазначеної категорії, передбачених статтею 51 Закону (статті 122, 1224, 1225 ЦК України), а відтак не переглядає рішення третейського суду, тому встановлення права власності на спірне майно не є предметом спору у справі №904/9025/16.