ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15371/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ-Ю НЕТ Україна" (далі - Товариство, ТОВ "ДАБЛ-Ю НЕТ Україна", скаржник) - Збіглей І.В. (адвокат, адвокатське посвідчення від 31.08.2010 № 4110),
відповідача - Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві (далі -Управління ДФС) - Михальчик Д.С., службове посвідчення № КВ 002535, строк дії до 29.08.2021,
третьої особи - Сафін Руслан Ільдусович (далі - Сафін Р.І .),
розглянув касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 (суддя Грєхова О.А..) та
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 (головуючий - суддя Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Зубець Л.П.)
зі справи № 910/15371/18
за позовом Товариства
до Управління ДФС
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сафін Руслан Ільдусович,
про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство у листопаді 2018 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління ДФС про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
1.2. Позов мотивовано тим, що інформація, поширена у листах Державної податкової інспекції Печерського району Головного управління ДФС у місті Києві за підписом старшого слідчого Сафіна Руслана Ільдусовича від 25.06.2018, вих. № 2546/10/26-55-23, на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Фікснет" та від 25.06.2018 вих. № 2547/10/26-55-23 - на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Дата-Айікс Юей" є недостовірною.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:
- звернення слідчого до юридичних осіб у листах вих. № 2546/10/26-55-23 та вих. № 2547/10/26-55-23 не є поширенням слідчим інформації стосовно позивача, оскільки в даному випадку мала місце реалізація слідчим відповідних положень Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення кримінального провадження та вчинення слідчих (розшукових) дій;
- викладена у названих листах слідчого інформація є коротким викладом обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого здійснюється розшук директора позивача;
- зазначена слідчим у листах інформація подана до юридичних осіб не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а саме для розшуку керівника позивача;
- інформація, наведена у листах слідчого, що містить короткий виклад обставин кримінального правопорушення, направлення яких спрямоване на визначення місцезнаходження керівника позивача, який перебував у розшуку та інформація щодо місцезнаходження якого була відсутня, може бути оскаржена або спростована лише в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, оскільки господарські суди не наділені компетенцією розглядати та давати оцінку діям слідчого під час здійснення досудового розслідування.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 у справі № 910/15371/18, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Товариство не погоджується з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що винесені як з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 32, 68 Конституції України; статей 13, 94, 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 5 Закону України "Про інформацію", так і з порушенням норм процесуального права, а саме - статей 74, 75, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Скаржник стверджує, що надав суду неспростовні докази, які, на його думку, підтверджують факт поширення недостовірної та неправдивої інформації, а відповідач, у свою чергу, не довів, що поширена ним інформація є правдивою та достовірною, хоча постійно стверджував про це під час судових засідань у справі.
4.3. Товариство зазначає, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Обов`язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила. При цьому позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Проте суди попередніх інстанцій, на порушення статті 74 ГПК України, вказаного не врахували.
4.4. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, на думку Товариства, зроблені без урахування вимог ГПК України, зокрема статей 2, 7, 13, 14, 73, 74 ГПК України, а також без урахування специфіки правовідносин сторін.
4.5. Скаржник вказує на те, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення даного позову, є сукупність таких обставин:
1. поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб: у цій справі інформація поширена 28-ми підприємствам-контрагентам скаржника;
2. поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача: у цій справі поширена інформація стосується директора скаржника (позивача) - ОСОБА_2, репутація котрого напряму впливає на репутацію скаржника;
3. поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності: у цій справі поширена інформація не відповідає дійсності, що підтверджується висновками судів, судові рішення котрих долучалися до справи, та яким було надано неналежну, на думку позивача, оцінку;
4. поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право: у цій справі розповсюдження листів слідчим Сафіним Р.І. з інформацією, що не відповідає дійсності та є недостовірною, завдало шкоди діловій репутації скаржника, що вже виявилося у неодноразових поясненнях контрагентам обставин справи та, як наслідок, - у припиненні співпраці із скаржником всіх основних контрагентів.
За твердженням скаржника, усі наведені обставини у своїй сукупності мають місце у справі, однак суди першої та апеляційної інстанцій не надали цьому належної оцінки.
4.6. Товариство вказує на те, що презумпція невинуватості, яка розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, накладає вимоги, в тому числі, щодо передчасних висловлювань суду або інших представників держави про вину обвинувачуваної особи.
5. Позиція учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
5.1. Управлінням ДФС 18.07.2019 на адресу Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства.
5.2. Відповідач зазначає, що твердження щодо умисного поширення недостовірних відомостей є передчасними та такими, що не відповідають дійсності. Інформація, що міститься у листах від 25.06.2018 вих. №2546/10/26-55-23 та від 25.06.2018 вих. №2547/10/26-55-23, направлених до ТОВ "ДАТА-АЙІКС ЮЕЙ" та ТОВ "ФІКСНЕТ", містить фактичні твердження, які ґрунтуються на інформації, отриманій Сафіним Р.І. в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017101060000120. Листи, направлені ТОВ "ДАТА-АЙІКС ЮЕЙ" та ТОВ "ФІКСНЕТ", були надіслані суб`єктам господарської діяльності не з метою доведення недостовірної інформації, а з метою встановлення місцезнаходження особи, яка є підозрюваною у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України), частиною першою статті 366 КК України, та перебуває у розшуку.
Таким чином, відповідач вважає, що інформація щодо позивача не є поширенням слідчим інформації відносно позивача, оскільки в даному випадку мало місце реалізація слідчим відповідних положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) щодо забезпечення кримінального провадження та вчинення слідчих (розшукових) дій. Виходячи з положень КПК України, викладена у листах Сафіна Р.І. інформація є коротким викладом обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого здійснюється розшук директора ТОВ"ДАБЛ-Ю НЕТ УКРАЇНА".
5.2. Від третьої особи відзив на касаційну скаргу не надходив.
6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.07.2019 № 29.3-02/1494, у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/15371/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.1. Старшим слідчим ОВС шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Сафіним Р.І. здійснюється досудове розслідування кримінального провадження від 14.06.2017 № 42017101060000120, в якому повідомлено про підозру директору ТОВ "ДАБЛ-Ю НЕТ Україна" - ОСОБА_2 .
7.2. Старшим слідчим ОВС шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Сафіним Р.І. направлено на адреси ТОВ "Фікснет" та ТОВ "Дата-Айшкс Юей" листи від 25.06.2018 вих.№2546/10/26-55-23 та вих.№2547/10/26-55-23.
7.3. За твердженням позивача, 26.06.2018 у спосіб, що не передбачений жодним із законодавчих актів України, слідчий Сафін Р.І. здійснив розсилку електронних листів з приватної електронної адреси на електронні адреси контрагентів Товариства, серед яких ТОВ "Фікснет" та ТОВ "Дата-Айшкс Юей", посадові особи яких і повідомили позивача про цей факт та надали відповідні роздруківки з електронних поштових скриньок.
7.4. Позивач зазначає, що на порушення принципу презумпції невинуватості, що закріплений статтею 62 Конституції України, вказані листи містять таку недостовірну інформацію:
1. "… ОСОБА_2, в період з 2014-2015 років, за результатами відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства нібито проведених господарських операцій із TOB "МІТОС КОМПАНІ", TOB "МАРТАТЕКС", ТОВ "БАСТІОН КОНСАЛТИНГ", ТОВ "ЄВРО ГОРИЗОНТ", TOB "МАТАРО ЦЕНТР АЙ ТІ", ТОВ "ІНФОКУМ", ТОВ "ВІЛЬНА МЕРЕЖА", ТОВ "МЕДИТЕРРА" умисно ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах та вчинив службове підроблення..";
2. "...B результаті протиправних дій директора ТОВ "ДАБЛ-Ю НЕТ УКРАЇНА" ОСОБА_2 до Державного бюджету України не надійшло податків на загальну суму 8 126 772 грн.…";
3. "...25.06.2018 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ...".
7.5. На думку позивача, здійснивши розсилку листів, які містять твердження про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень та його перебування в розшуку, слідчий Сафін Р .І. вчинив умисне поширення недостовірних відомостей, які нанесли шкоду діловій репутації Товариства, директором якого є ОСОБА_2 .
Причиною виникнення даного судового спору стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання інформації, викладеної старшим слідчим Сафіним Р.І. у листах від 25.06.2018 №2546/10/26-55-23 та №2547/10/26-55-23, недостовірною, та спростування такої недостовірної інформації.
8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.