ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №2а-13234/09/2670
адміністративне провадження № К/9901/5693/18
К/9901/5695/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги 1. Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015 (суддя - Іщук І.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді: Грибан І.О., Губський О.А.) та 2. Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 у справі № 2а-13234/09/2670 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія ТАС" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія ТАС" (далі - ПрАТ "Страхова компанія ТАС") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі) від 24.07.2009 № 00003322/0.
Справа судами розглядалась неодноразово.
За наслідками останнього перегляду, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015 в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 24.07.2009 № 00003322/0 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 13054,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8703,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4351,50 грн.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ "Страхова Група "ТАС" оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 та прийняти у справі нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Житомирська регіональна дирекція АТ "СГ "ТАС" як відокремлений підрозділ юридичної особи не може бути суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності та сплачувати перестрахові премії безпосередньо нерезидентам, у зв`язку з чим АТ "Страхова група "ТАС" було обрано існуючий порядок перерахування коштів за перестрахування на адресу перестраховиків-нерезидентів, коли оплату перестрахової премії здійснює головний офіс юридичної особи, а відокремлений підрозділ компенсує йому ці кошти за окремим розпорядженням шляхом перерахування вказаної суми по бордеро чи ковер-нотам на рахунок головного офісу в межах внутрішніх розрахунків. Крім того, головний офіс АТ "Страхова група "ТАС" при укладенні договорів перестрахування з резидентами не занижено валовий прибуток при сплаті перестрахувальної премії.
Також, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ДПІ у м. Житомирі звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2015.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що нормативні витрати на ведення справи не можна вважати складовою страхового платежу, що виключає можливість їх віднесення до доходу від страхової діяльності в розумінні підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ у м. Житомирі проведено виїзну планову перевірку Житомирської регіональної дирекції ЗАТ "Страхова група "ТАС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.03.2009, про що складено акт від 15.07.2009 № 4312/22/25838715.
За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток від страхової діяльності на загальну суму 7356,00 грн.; підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова, на загальну суму 8703,00 грн.
В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на те, що Житомирська регіональна дирекція ЗАТ "Страхова група "ТАС" безпідставно відобразила по рядку 02 "Сума валових внесків, сплачена платником за договорами перестрахування з резидентами" декларацій з податку на доходи (прибуток) страховика суму страхових платежів у розмірі 245190,00 грн., які фактично не сплачені (нараховані) за договорами перестрахування, оскільки Житомирська регіональна дирекція ЗАТ "Страхова група "ТАС" не укладала договори перестрахування та не сплачувала кошти перестраховикам; Житомирська регіональна дирекція ЗАТ "Страхова група "ТАС" неправомірно не включила до складу доходу від інших джерел суми нормативних витрат на ведення справи у розмірі 34811,00 грн. за договорами, які були достроково розірвані за ініціативою страхувальників, оскільки сума коштів, яка утримується страховиком у розі дострокового припинення договору страхування, є компенсацією витрат на ведення справи, а не страховим платежем.
На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2009 № 00003322/0, згідно з яким ЗАТ "Страхова група "ТАС" визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 24089,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 16059,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8030,00 грн.
В обґрунтування правомірності донарахування позивачу податкових зобов`язань у сумі 7356,00 грн. та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у відповідній сумі податковий орган вказував на те, що договори на перестрахування укладались Головним офісом як юридичною особою, кошти також перераховувались на рівні Головного офісу, після проведення операцій перестрахування на рівні Головного офісу на підставі розпоряджень Головного офісу проводились внутрішні розрахунки по перестрахуванню та зменшенню об`єкта оподаткування за ставкою 3% згідно договорів.
Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про страхування" перестрахуванням є страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Питання оподаткування страхової діяльності врегульовано пунктом 7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що дохід від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.
Для цілей оподаткування страхової діяльності як оподатковуваний дохід слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.
Зазначена норма не передбачає можливості зменшення оподатковуваного доходу на суму страхових платежів, сплачених страховиком за договорами перестрахування з нерезидентом.
Така редакція зазначеної статті чинна з 30.07.2004. У редакції, чинній до 30.04.2004, оподатковуваним доходом для цілей оподаткування страхової діяльності вважалася сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.
Судами встановлено, що зменшення позивачем об`єкту оподаткування в деклараціях страховика за І півріччя 2008 року на частку страхових платежів, які належать перестраховику на загальну суму 245190,23 грн. відбулось на підставі розпоряджень ЗАТ "Страхова група "ТАС" Житомирською РД ЗАТ "Страхова група "ТАС", а саме:
Страховій компанії "ЗАТ "Фінансова група "Страхові традиції" згідно договору Коверт-Нот № 01832/08 від 23.01.2008 на суму 6 652,88 грн.;