Постанова
Іменем України
23 липня 2019 року
м. Київ
справа № 192/515/18
провадження № 51-2525 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Марчука О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Буланова О. П.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р. М. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040570000091, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Звонецький Хутір Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрований на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого:
11 жовтня 2016 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 162 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
4 квітня 2018 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;
30 липня 2018 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 297 КК, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років (вирок набрав законної сили 22 жовтня 2018 року),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2018 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупності злочинів до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2018 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У строк покарання ОСОБА_1 зараховано строк з 02 березня по 26 вересня 2018 року.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він в жовтні 2017 року, перебуваючи біля під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3, діючи повторно, таємно викрав належний ОСОБА_2 велосипед "Україна" темно-синього кольору, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 600 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в жовтні 2017 року в другій половині дня, перебуваючи на території відокремленого підрозділу Васильківської філії І-ІІ ступенів КЗО "Солонянської ЗШ № 1 І-ІІІ ступенів Солонянської селищної ради Дніпропетровської області, що знаходиться на вул. Стремського, 5 у с. Василівка Солонянського району Дніпропетровської області, діючи повторно, таємно викрав належний ОСОБА_3 велосипед "Аіст" світло-зеленого кольору, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 525 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Сосков Р. М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що замість призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів, суд в порушення приписів ч. 4 ст. 70 КК фактично призначив таке покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК), частково приєднавши до покарання, призначеного засудженому за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року. Зазначає, що невідбута частина покарання за вироком від 04 квітня 2018 року вже була врахована судом при визначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2018 року, а тому повторне приєднання цієї частини покарання за новим вироком, на думку прокурора, є неприпустимим. Вказані обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, однак всупереч приписам ст. 419 КПК апеляційний суд відповідних доводів прокурора належним чином не перевірив, обґрунтованих відповідей на них не дав, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор Гошовська Ю. М. підтримала касаційну скаргу прокурора.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому вправі вийти з межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК, вид та розмір призначеного засудженому покарання за ч. 2 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування положень ч. 4 ст. 70 КК при визначенні ОСОБА_1 остаточного покарання, то суд дійшов наступного висновку.