Постанова
Іменем України
25 липня2019 року
м. Київ
справа №418/2433/18
провадження № 61-11181св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Сердюка В. В., Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач -Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області в особі Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - приватний нотаріус Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсова Наталія Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування у Луганській області на заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 20 лютого 2019 року в складі судді Шовкуна В. О. та постанову Луганського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Яресько А. В., Дронської І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
Увересні 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області в особі Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсова Н. М., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1, яка є дружиною померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається з суми невиплачених сум щомісячних страхових виплат за період: липень-листопад 2014 року на загальну суму 5 824,20 грн; із 01 грудня 2014 року по 17 серпня 2017 року враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 березня 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року на суму 43 382,71 грн.
Позивач посилається на те, що сума страхових виплат за період із 01 грудня 2014 року по 17 серпня 2017 року, враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 березня 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат із 01 березня 2014 року в розмірі 43 382,71 грн, не може входити до складу спадщини померлого, оскільки останній не набув права на щомісячні страхові виплати за вищевказаний період, бо не звертався до робочих органів Фонду на території підконтрольній владі України, тому приватним нотаріусом неправомірно до складу спадщини включено суму страхових виплат померлого у зазначеному розмірі.
Враховуючи наведене, позивач просив визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 березня 2018 року, видане приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н. М. недійсним у частині включення до складу спадщини ОСОБА_1 недоотриманої її чоловіком - ОСОБА_2 сум щомісячних страхових виплат за період із 01 грудня 2014 року по 17 серпня 2017 року, враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 березня 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року на суму 43 382,71 грн.
ЗаочнимрішеннямМіловського районного суду Луганськоїобластівід 20 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Луганськогоапеляційного суду від15 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що померлий ОСОБА_2 не повинен був переміщуватися з тимчасово окупованої території України для звернення про продовження здійснення йому страхових виплат, відсутність такого звернення не є підставою припинення виплат.
Склад спадщини, визначений приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н. М. у свідоцтві про прийняття спадщини за заповітом, є правильним, нотаріус відповідно до вимог статті 1228 ЦК України правомірно видав відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом, у тому числі на недоотримані страхові виплати, оскільки його зміст повністю кореспондується зі змістом інформації, наданої Фондом про наявність заборгованості перед померлим ОСОБА_2 за страховими виплатами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
Учервні 2019 року Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування у Луганській області подалодо Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Міловського районного суду Луганської області від 20 лютого 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, в якій проситьскасувати зазначенісудові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзізаявник вказуєна те, що на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності за період з 01 грудня 2014 року по 17 серпня 2017 року спадкодавцю нараховані не були, а відтак у розумінні положень статті 1227 ЦК України не можуть належати спадкодавцю та не можуть входити до складу спадщини.
ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області. У зв`язку з тим, що переміщення відділення у м. Краснодоні у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 595 не здійснено, з 01 грудня 2014 року було припинено видатки на забезпечення діяльності відділення у м. Краснодоні та відповідно припинено нарахування та виплату страхових виплат потерпілому у відділенні м. Краснодоні. Потерпілий за період з 01 грудня 2014 року не звертався з заявою про поновлення раніше призначеної страхової виплати до робочих органів Фонду соціального страхування України на території підконтрольній владі України, за таких підстав спадкоємець ОСОБА_1 не має права на отримання щомісячних страхових виплат, так як ці виплати не входять до складу спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження
у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскількиїх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2
05 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу ЛуганськоїобластіНєдовєсовою Н. М. направлено запит до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про суму нарахованих та невиплачених ОСОБА_2 страхових виплат.