Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 761/15172/17-ц
провадження № 61-10115св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М.,
Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 серпня 2006 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що сімейне життя у них не склалось, шлюбні відносини фактично припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 11 серпня 2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 615; визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір`ю ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 серпня 2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 615. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, із її матір`ю ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 280 грн.
Ухвалюючи рішення про визначення місця проживання неповнолітньої
ОСОБА_3 разом з її матір`ю ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що це буде якнайкраще відповідати інтересам дитини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційні скарзі, поданій до Верховного Суду у травні 2019 року,
ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року скасувати в частині визначення місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, відповідно до якого визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_2
В частині розірвання шлюбу рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 03 серпня 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року не оскаржуються.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
27 червня 2019 рокудо Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу,
Обґрунтовуючи касаційну скаргу,ОСОБА_2 зазначає, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишились його доводи, які підтверджують доцільність визначення місця проживання дитини разом із батьком. Суди у порушення принципу змагальності сторін взяли до уваги тільки доводи позивача. У порушення положень СК України судами не була взята до уваги думка дитини.
Крім того вказує, що визначення місця проживання дитини з ним відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу,
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 заперечує проти задоволення вказаної касаційної скарги та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про визначення місця проживання дитини з нею, що відповідає найкращим інтересам дитини, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 761/15172/17-ц з Шевченківського районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що з 11 серпня 2006 року ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 .
Згідно з висновком Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації в особі органу опіки та піклування від 29 листопада 2017 року № 109/05/40-11740 щодо спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації від 22 листопада 2017 року (протокол № 27), керуючись інтересами дитини, доцільним є визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю. При цьому вказано, що батько повинен приймати активну участь у її вихованні.
Професійним висновком кандидата психологічних наук ОСОБА_4. щодо перебігу психологічної роботи з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на базі "зеленої кімнати" Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 19 березня 2018 року встановлено, що дитина не є жертвою психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку батька ОСОБА_2, також вона не є жертвою маніпуляцій з його боку. Проте вона включена в систему психологічного страху батька щодо ймовірності втрати дитини внаслідок його розлучення з дружиною (нормального чи патологічного, що можна визначити лише при психологічному дослідженні самого батька). Маючи з батьком тісний емоційний зв`язок, дитина свідомо та несвідомо буде робити все, щоб залишитися з ним, що є для неї "базовою умовою виживання". У результаті дослідження не було виявлено системних насильницьких дій з боку матері ОСОБА_1 щодо дитини. Проте дитиною описуються локальні випадки фізичного насильства, що більше схожі на нещасні випадки, які обумовлені неуважністю матері та її недостатнім вмінням конгруентно взаємодіяти з дитиною (або, можливо, низьким емоційним інтелектом, що потребує додаткового психологічного дослідження самої матері). Дана родина потребує екстреної психологічної допомоги (не залежно від того, чи будуть вони жити разом, чи ні).
У результаті нестабільності сімейної системи, дитині має бути забезпечене подальше спостереження за її розвитком та психологічна підтримка фахівця.
З пояснень ОСОБА_2 встановлено, що він працює помічником ремонтного відділу взуття (станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
ОСОБА_1 працює в зубопротезній лабораторії "Дентстудіо". Також їй на праві приватної власності належать квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 .
Крім того, судом встановлено, що з 13 квітня 2018 року малолітню ОСОБА_3 було влаштовано в Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (на підставі розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 16 березня 2018 року № 138).
В суді апеляційної інстанції була заслухана малолітня ОСОБА_3
з приводу визначення її місця проживання, проте суд дійшов висновку, що встановити дійсне волевиявлення дитини не вбачається можливим, оскільки дитина переживає сильне душевне хвилювання через ситуацію, яка склалася в сім`ї та не може об`єктивно визначитись з ким із батьків бажає проживати.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.