Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 760/18580/15-ц
провадження № 61-34126св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (третя особа) - ОСОБА_1,
правонаступник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Вербової І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до судуз позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення в квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивувала тим, що 25 березня 2015 року була безпідставно позбавлена права користування спірною квартирою, внаслідок неправомірних дій її чоловіка ОСОБА_4
22 березня 2016 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 25 травня 2015 року. Зазначену квартиру він отримав в дар від свого сина ОСОБА_4, який є колишнім чоловіком ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року позовна заява ОСОБА_3 залишена без розгляду.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_3 виходив із того, що
відповідно до пункту 9 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції чинній на час постановлення ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, зокрема, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, суд першої інстанції на підставі статті 405 ЦК України дійшов висновку, що відповідач не проживає у спірній квартирі без поважних причин понад один рік.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що підставами вважати, що член сім`ї власника квартири втратив право користування нею, є встановлення судом факту відсутності члена сім`ї власника квартири без поважних причин понад один рік. Проте, з часу коли ОСОБА_1 став власником квартири (25 травня 2015 року) і до моменту його звернення до суду (22 березня 2016 року), не пройшло одного року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 жовтня 2017 року залучено правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Відкрито касаційне провадження у справі № 760/18580/15-ц та витребувано з Солом`янського районного суду м. Києва.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
04 червня 2018 року справу № 760/18580/15-ц передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу № 760/18580/15-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржене рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статей 383, 391, 405 ЦК України та статті 156 ЖК Української РСР право члена сім`ї власника будинку користуватись цим житловим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якої вони є, із припиненням права власності у особи втрачається і право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Таким чином, ОСОБА_3 втратила право користування житлом, у той час як її чоловік ОСОБА_4 відчужив майно на користь ОСОБА_1, який став власником спірної квартири, оскільки вона не була членом сім`ї нового власника житла.
Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, у яких просила, касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення апеляційного суду - без змін. Указувала, що ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 2002 року по 24 листопада 2015 року.
Згідно договору дарування 1/2 частини квартири від 01 квітня 2008 року ОСОБА_3 подарувала 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .
Спірна квартира належала ОСОБА_4 на підставі: 1/2 частини - на підставі договору дарування 1/2 частини квартири від 01 квітня 2008 року; 1/2 частини - на підставі дублікату договору дарування частини квартири від 14 серпня 2003 року.
Згідно з договором дарування квартири від 25 травня 2015 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 зареєстрована у вказаній квартирі з 2004 року як член сім`ї власника квартири. ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі з 25 березня 2015 року.
ОСОБА_1 став власником квартири на підставі договору від 25 травня 2015 року.
З позовом він звернувся 22 березня 2016 року.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року, в якій вона просила залучити її до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_1 як спадкоємиця.
На підтвердження зазначеного ОСОБА_2 додала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1, копію свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_2 успадкувала спірну квартиру, та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірну квартиру.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.