Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 127/24916/14-ц
провадження № 61-8921св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Берегового О. Ю., Копаничук С. Г.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (далі - ПрАТ "СК "Український страховий стандарт") про стягнення страхового відшкодування. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просила стягнути 58 925,37 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем Geely GX2, державний номерний знакНОМЕР_1 , 24 липня 2014 року в умовах сильного дощу не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, в результаті чого не впоралась з керуванням і з`їхала у кювет, внаслідок чого відбулось пошкодження транспортного засобу. Постановою суду ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Майнові інтереси ОСОБА_1, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням зазначеним транспортним засобом були застраховані у ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу. Проте страховик відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав порушення нею швидкості руху, що відповідно до умов договору страхування виключає виплату такого відшкодування. Позивач вважає відмову страховика неправомірною, оскільки необрання безпечної швидкості руху не є порушенням швидкості руху.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2015 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 58 925,37 грн.
Рішення мотивоване тим, що позивач не обрала безпечної швидкості у певних дорожних умовах, тому нею не порушено швидкості руху, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Тому відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу від 21 лютого 2014 року № 0113-0202-008 подія, яка сталася 24 липня 2014 року, є страховим випадком, а отже, відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачу є неправомірною.
Апеляційний суд Вінницької області рішенням від 19 травня 2015 року апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" задовольнив, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2015 року у цій справі скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення страхового відшкодування відмовив.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що Розділ 12 ПДР регламентує швидкісний режим руху транспортних засобів, у тому числі у конкретних умовах та у конкретних місцях руху. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки суд дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог пункту 12.1 ПДР. Ураховуючи той факт, що внаслідок її вини у зв`язку з перевищенням швидкості руху сталася дорожньо-транспортна подія, де застрахований автомобіль пошкоджено, підстав для визнання цього випадку страховим і виплати позивачу страхового відшкодування немає.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) ухвалою від 23 грудня 2015 року частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 19 травня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала ВССУмотивована тим, що апеляційний суд не з`ясував належним чином фактичні обставини справи, зазначивши, що пошкодження транспортного засобу відбулося внаслідок перевищення позивачкою швидкості руху. Проте положення щодо перевищення швидкості руху врегульовано у пунктах 12.4 - 12.8 ПДР, а позивачка порушила положення пункту 12.1 ПДР, не обравши безпечної швидкості руху в умовах сильного дощу. Пунктом 5.12 Умов добровільного страхування транспортного засобу не передбачено відмову у виплаті страхового відшкодування внаслідок перевищення безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, а саме наявності сильного дощу.
Апеляційний суд Вінницької області рішенням від 17 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" задовольнив, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2015 року скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" про стягнення страхового відшкодування відмовив.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не врахувала дорожню обстановку, порушила безпечну швидкість руху, а тому відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу від 21 лютого 2014 року № 0113-0202-008 подія, яка сталася 24 липня 2014 року, не є страховим випадком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2016 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надіслала касаційну скаргу до ВССУ, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року скасувати та залишити у силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2015 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 16 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року.
Ухвалою ВССУ від 29 листопада 2016 року справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14 лютого 2018 року справу № 127/24916/14-ц і матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щоапеляційний суд зробив безпідставний висновок про те, що позивачка перевищила швидкість руху, оскільки матеріали справи доказів цього не містять. ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 12.1 ПДР, а положення щодо перевищення швидкості руху містяться у пунктах 12.4 - 12.8 ПДР. Відмова у виплаті страхового відшкодування допускається лише у разі перевищення швидкості, за що позивачка не притягалася до адміністративної відповідальності, оскільки рухалася у межах встановленої швидкості, проте не обрала безпечної швидкості з урахуванням складних погодних умов. Вважає, що апеляційний суд у мотивувальній частині не навів підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновків про задоволення касаційної скарги.
Фактичні обставини, встановлені судами
21 лютого 2014 року між ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" і ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0113-0202-008. Предметом страхування за цим договором є майнові інтереси ОСОБА_1, пов`язанні з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки Gelly GX2, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
24 липня 2014 року о 14 годин 15 хвилин ОСОБА_1 на автомобільній дорозі Вінниця - Шпиків - Комаргород, керуючи автомобілем Gelly GX2, державний номерний знак НОМЕР_1 , в умовах сильного дощу не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, у результаті чого не справилась з керуванням і з`їхала у кювет, внаслідок чого відбулось пошкодження транспортного засобу.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року по справі № 127/17516/14-п ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно із звітом про визначення матеріального збитку № 14/291 від 15 серпня 2014 року та ремонтної калькуляції № 14/292 від 15 серпня 2014 року ОСОБА_1 як власнику автомобіля GEELY GX 2, державний номерний знак НОМЕР_1, у результаті пошкодження під час дорожньо-транспортній події (далі - ДТП) без врахування втрати товарної вартості станом на 30 липня 2014 року завдані збитки на суму 59 713, 87 грн.
Відповідно до пункту 7 умов договору добровільного страхування транспортного засобу від 21 лютого 2014 року № 0113-0202-008 франшиза у разі пошкодження автомобілю внаслідок ДТП становить 1 % від страхової суми.
Згідно з пунктами 9 і 10 договору добровільного страхування транспортного засобу № 0113-0202-008 від 21лютого 2014 року страхова сума на період страхування з 21 лютого 2014 року по 20 лютого 2015 року становить 78 850, 00 грн.