Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 758/8607/15-ц
провадження № 61-15370св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю. (суддя - доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - державний нотаріус Четвертої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Раїса Семенівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року у складі колегії суддів: Слободянюк С. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просила визнати недійсними заповіт від 25 липня 2003 року, договір дарування квартири від 15 квітня 2004 року, доручення від 16 січня 2004 року; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на її користь квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку АДРЕСА_2 садовому товаристві АДРЕСА_3 і визнати за нею право власності на зазначене майно.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_5 . Вона є спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_5 .
При оформленні права на спадщину після смерті ОСОБА_5 їй стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_3 16 січня 2004 року ОСОБА_5 видала доручення на ім`я ОСОБА_2 на представництво її інтересів. Окрім того, 15 квітня 2004 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали договори дарування квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки АДРЕСА_2 у садовому товаристві " АДРЕСА_3 в Дарницькому АДРЕСА_3 .
Оскільки на момент укладення зазначених спірних правочинів ОСОБА_5 страждала на психічні захворювання, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, вони підлягають визнанню недійсними, а нерухоме майно, одержане ОСОБА_3, підлягає витребуванню з її незаконного володіння на користь ОСОБА_1, яка є спадкоємцем померлої.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності того, що померла ОСОБА_5 на момент укладення оспорюваних правочинів не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального права, просила скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що судом не враховані належні докази, які підтверджують ту обставину, що ОСОБА_5 страждала на психічні захворювання, не могла на момент укладення спірних правочинів усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Подільського районного суду міста Києва, а ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
28 березня 2018 року справу № 758/8607/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідачами та третьою особою заперечення на касаційну скаргу не подано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка є тіткою позивача.
25 липня 2003 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, заповіла ОСОБА_6
16 січня 2004 року ОСОБА_5 видала на ім`я ОСОБА_2 доручення, відповідно до якого уповноважила останню представляти її інтереси в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна з питання реєстрації свідоцтва про право спадщину, виданого Четвертою Київською державною нотаріальною конторою 23 грудня 2003 року, та замовлення і отримання довідки-характеристики на квартиру АДРЕСА_1, а також представляти її інтереси в Управлінні земельних ресурсів міста Києва з питання реєстрації свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Київською державною нотаріальною конторою 16 січня 2004 року, та замовлення і отримання довідки про експертну оцінку земельної ділянки АДРЕСА_4, АДРЕСА_3 .