Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 345/2779/16-ц
провадження № 61-12483св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Коротенка Є. В. (судді - доповідача), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Беркій О. Ю., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з травня 2009 року він надавав правову допомогу відповідачу у справі щодо кредитних правовідносин з ПАТ "Промінвестбанк". Захист інтересів відповідача ОСОБА_1 здійснював впродовж 6 років, зокрема забезпечувалося представництво ОСОБА_2 у Господарському суді м. Києва, Апеляційному суді Київської області, у Вищому Господарському суді України.
Судові спори стосувалися кредитних зобов`язань ОСОБА_2 перед ПАТ "Промінвестбанк", де остання взяла кредит в розмірі 60 000 доларів США, передавши в іпотеку 5-ти кімнатну квартиру в смт Брошнів- Осада.
Позивач також провів роботу щодо виведення вищевказаної квартири з реєстру іпотек.
Щодо оплати наданих послуг ОСОБА_2 надала розписку від 03 травня 2009 року, у якій зобов`язалась оплатити ОСОБА_1 гонорар в розмірі 33 000,00 грн після продажу квартири в смт Брошнів -Осада .
В липні 2016 року квартира була продана, однак ОСОБА_2 відмовилася оплачувати надані позивачем послуги.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 кошти в сумі 33 000,00 грн як гонорар за виконану роботу - надання правової допомоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 33 000,00 грн в якості гонорару за виконану роботу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач добровільно не виконала умови взятого на себе зобов`язання по сплаті гонорару після продажу квартири.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 16 березня 2017 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували зміст, обсяг та вартість наданих відповідачу послуг чи робіт, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення коштів в силу невиконаного зобов`язання за розпискою є неправильним. Суд прийшов до такого висновку помилково, взявши за основу тільки наявність самої розписки.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасуватирішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
06 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 13 травня 2009 року ОСОБА_2 надала розписку ОСОБА_1 про те, що вона зобов`язується сплатити йому гонорар в сумі 33 000,00 грн після продажу квартири в смт Брошнів .
23 листопада 2009 року та 21 червня 2013 року ОСОБА_2 надала нотаріально посвідчені довіреності ОСОБА_1 з повноваженнями вести її справи у всіх судових установах, з усіма правами, які надано законом стороні. Крім того, довіреністю від 21 червня 2013 року ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 повноваження представляти її майнові і немайнові інтереси в усіх установах та організаціях, в тому числі р органах державної влади, місцевого самоврядування, органах нотаріату, органах внутрішніх справ, в державній виконавчій службі, органах прокуратури.
26 липня 2016 року ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень статті 57 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.