Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 703/53/17
провадження № 61-32357св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Коротенка Є. В. (судді - доповідача), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Куцівська сільська рада Смілянського району Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Куцівка Смілянського району Черкаської області померла його бабуся ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну частку (пай) площею 3,23 га, яка знаходиться в с. Куцівка Смілянського району в КСП "Правда".
Він постійно проживав зі спадкодавцем, вів господарство, доглядав та поховав її, після відкриття спадщини вступив в оперативне управління та користування цим майном, таким чином прийняв спадщину.
02 січня 1991 року ОСОБА_2 заповіла позивачу все своє майно йому, проте в заповіті вказаний лише належний їй житловий будинок.
ОСОБА_1 вказує, що нотаріально оформити спадщину на земельну частку (пай) він не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Просив суд визнати за ним право власності на земельну частку (пай) площею 3,23 га, яка знаходиться в с . Куцівка Смілянського району Черкаської області в КСП "Правда", належну спадкодавцю ОСОБА_2 згідно сертифікату серії НОМЕР_1 від 04 серпня 1997 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 до Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Правда" розміром 3,23 га в умовних кадастрових гектарах, на яку 04 серпня 1997 року видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а тому за ним слід визнати право на земельну ділянку, що залишилася після смерті ОСОБА_2 .
Не погодившись із цим рішенням, Смілянська місцева прокуратура подала до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Смілянської місцевої прокуратури задоволено. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2017 року скасоване. Ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що звернення позивача з вказаним позовом до суду є передчасним, оскільки ним порушений порядок отримання спадкового майна та відповідного свідоцтва про право на спадщину, бо жодної заяви до державної нотаріальної контори позивач не подав. При цьому у ОСОБА_1 наявні правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця на спірну земельну частку (пай), що свідчить про можливість отримання ним свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку.
Також апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції є такими, що ґрунтуються на припущеннях, що в свою чергу є порушенням частини 4 статті 60 ЦПК України, оскільки довідка Виконавчого комітету Куцівської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 15 грудня 2016 року № 117/2-5 на яку посилається місцевий суд у своєму рішенні, підтверджує факт проживання позивача на день смерті з ОСОБА_2 та проведення ним її поховання, однак не свідчить про вступ позивача у фактичне володіння та управління спадковим майном, чи оформлення ним спірної спадщини.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасуватирішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають реальним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
04 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну частку (пай) площею 3,23 га, яка знаходиться в с. Куцівка Смілянського району в КСП "Правда".
З повідомлення Смілянської державної нотаріальної контори від 24 січня 2017 року № 98 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилась.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.