Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 707/2809/18
провадження № 61-10333св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Коротенка Є. В. (судді - доповідача), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, Чорнявська сільська рада Черкаського району Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2019 року у складі судді Суходольського О. М. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно земельно-облікових даних для ведення особистого підсобного господарства йому надана земельна ділянка, загальною площею 0,51 га, що знаходиться в адміністративних межах Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Згідно виготовленої у 2015 році технічної документації, фактичний розмір земельної ділянки, якою користується позивач становить 0,4068 га, в той час як у відповідності до рішення сільської ради цей розмір має становити 0,51 га.
ОСОБА_1 має намір приватизувати надану йому земельну ділянку, однак не може реалізувати своє право, оскільки відповідач ОСОБА_2 в 2014 році вже приватизував земельну ділянку, яка межує з його ділянкою, проте акт погодження меж земельної ділянки з позивачем, як із суміжним землекористувачем, відповідач не підписав.
Рішенням сесії Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 29 травня 2012 року № 14-7/VI затверджено акт комісії з врегулювання земельних відносин від 28 квітня 2012 року, відповідно до якого дозволено виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 у АДРЕСА_1
Про існування даного акту та рішення сільської ради позивач дізнався лише у 2015 році. У вказаному акті зазначено, що ОСОБА_1 нібито відмовився погоджувати акт погодження меж землекористування та комісія визначила, що ОСОБА_2 можна продовжувати приватизацію без погодження позивача, хоча до нього ніхто з цим питанням не звертався.
На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним та скасувати акт комісії з врегулювання земельних відносин від 28 квітня 2012 року; визнати незаконними та скасувати рішення Чорнявської сільської ради від 29 травня 2012 року № 14-7/VІ, яким затверджено акт комісії з врегулювання земельних відносин від 28 квітня 2012 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акту комісії з врегулювання земельних відносин від 28 квітня 2012 року, визнання незаконним та скасування рішення Чорнявської сільської ради № 14-7/VI від 29 травня 2012 року, яким затверджено акт комісії з врегулювання земельних відносин від 28 квітня 2012 року, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ненадання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідача за обставин виготовлення відповідної технічної документації, а небажання позивача погоджувати межі суміжних земельних ділянок, не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_2 на реалізацію свого права на приватизацію належної йому земельної ділянкипо АДРЕСА_1 .
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2019 рокубез змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд в порядку, визначеному законом.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
27 травня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 рішеннями Чорнявської сільської ради Черкаського району була надана земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,51 га, яка розташована у адміністративних межах Чорнявської сільської ради Черкаського району.
Під час реалізації його сусідом ОСОБА_2 свого права на приватизацію наданої йому земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_1, комісією з врегулювання земельних відносин, створеної Чорнявською сільською радою Черкаського району, 28 квітня 2012 року, складено акт про відповідність меж належної ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1, земельно-обліковій документації, порушень не виявлено. Встановлено, що сусідній землекористувач ОСОБА_1 , який є власником домоволодіння по АДРЕСА_1, відмовляється підписувати акт погодження меж землекористування, і як вважає комісія - безпідставно і це не може бути причиною для відмови ОСОБА_2 у видачі державного акту на земельну ділянку.
Рішенням Чорнявської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 29 травня 2012 року № 14-7/VI затверджено акт комісії з врегулювання земельних відносин про погодження меж між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та дозволено виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Статтею 12 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.