Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 609/650/18
провадження № 61-10722св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Коротенка Є. В. (судді - доповідача), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Шумська міська рада Шумського району Тернопільської області - об`єднана територіальна громада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Манчука Сергія Григоровича на постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 травня 2019 року у складі колегії суддів: Костіва О. З., Сташківа Б. І., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Шумського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, крім ОСОБА_1, зареєстровані син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4 та колишній чоловік позивачки - ОСОБА_2, з яким шлюб розірвано відповідно до рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року.
Позивач зазначає, що протягом тривалого часу ОСОБА_2 своєю неправомірною поведінкою, яка виражалася у зловживанні спиртними напоями та агресивною поведінкою, зробив спільне життя неможливим, в результаті чого ОСОБА_1 не може вільно розпоряджатися своєю власністю та вимушена проживати у своєї матері. Позивач не може спільно проживати із відповідачем, який не є членом її сім`ї. Спільного господарства із колишнім чоловіком вона не веде.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просила усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю ОСОБА_1 житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 із цього житлового будинку без надання йому іншого житлового приміщення та зняти із реєстраційного обліку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року (у складі судді Ковтуновича О. В.) позов задоволено частково.
Усунуто перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю ОСОБА_1 житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 із вказаного житлового будинку без надання йому іншого житлового приміщення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач із власником будинку у родинних відносинах не перебуває, спільним побутом, взаємними правами та обов`язками із ОСОБА_1 не пов`язаний, також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, тому наявні підстави для захисту порушеного права власності позивача на підставі статті 391 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні частини позову, місцевий суд виходив з того, що виселення відповідача із спірного приміщення є підставою для зняття з реєстрації у передбаченому законом порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 травня 2019 року рішення місцевого суду скасовано, з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2, з яким позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі, набув право на проживання у спірному житловому будинку як член її сім`ї і не втратив це право з припиненням таких стосунків в силу вимог частини четвертої статті 156 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР). При цьому зазначено, що позивач не надала належних та допустимих доказів щодо наявності обставин створення відповідачем перешкод в користуванні нерухомим майном, яке є власністю позивача, а підтверджують лише наявність неприязних стосунків між сторонами та не свідчать про поведінку відповідача, яка б могла бути підставою для його виселення на підставі статті 116 ЖК УРСР.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Манчука С. Г. подав до Верховного касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом залишено поза увагою, що відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. Оскільки у сторін виникають постійні конфліктні ситуації з приводу користування житловим будинком, які вони не можуть вирішити у позасудовому порядку, тому наявні правові підстави для усунення перешкод у користуванні цим будинком. Крім того, відповідач не довів відсутності перешкод зі свого боку у користуванні цим будинком.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвокат Чапаєва Г. М., зазначає, що відповідач як колишній член сім`ї позивача не втратив право користування спірним житловим будинком у зв`язку із розірванням шлюбу із власником цього будинку.
Крім того, посилаючись на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", при вирішенні справ про виселення на підставі статті 116 ЖК УРСР, зазначає, що обставини систематичного порушення ОСОБА_2 правил співжиття, а також вжиття щодо нього заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів, відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
04 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року розірвано.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 згідно із договором дарування від 21 жовтня 2003 року.
Відповідно до довідки Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області за вказаною адресою, крім ОСОБА_1, зареєстровані син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4 та колишній чоловік ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.