Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 752/8527/16-ц
провадження № 61-26428св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Коротенка Є. В. (судді - доповідача), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2017 року у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про внесення змін до умов договору та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що між сторонам у справі 01 червня 2006 року укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого позивачу надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 158 000 дол. США, зі сплатою 11 % річних та кінцевим терміном погашення до 31 травня 2016 року. Додатковими угодами до цього договору від 01 червня 2006 року, 14 квітня 2009 року, 18 червня 2010 року були внесені зміни щодо розміру процентної ставки, терміну повернення кредиту та порядку погашення заборгованості.
Позивач зазначає, що відповідачем не були дотримані вимоги статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" при укладенні договору та змін до нього, не була надана повна інформація, передбачена зазначеним законом.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив внести зміни до кредитного договору від 01 червня 2006 року, а саме: пункт 2.2 договору (в редакції додаткової угоди від 18 червня 2010 року) викласти в наступній редакції: "Погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту (Додаток до Договору) ануїтетними платежами. Під терміном "ануїтетний платіж", розуміється платіж, що включає повний платіж за відсотками, які нараховуються на залишок поточної заборгованості за кредитом, та частину основного боргу, який розраховується таким чином, щоб всі щомісячні ануїтетні платежі при фіксованій процентній ставці були рівними на весь період дії кредитного договору", а також просить зарахувати переплачені кошти по договору від 01 червня 2006 року в рахунок майбутніх платіжних зобов`язань по кредиту та скорегувати графік погашення платежів з урахуванням сплачених коштів новій редакції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у задоволені позову відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при укладанні договору сторони погодили усі його умови на власний розсуд та з власної волі, проти зміни умов договору відповідач заперечує, позивач не навів обумовлених статтями 651, 652 ЦК України підстав для внесення змін до умов договору за рішенням суду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2017 року рішення місцевого суд залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
При цьому суд зазначив, що згідно з частиною другою статті 305 ЦПК в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, суд визнав за можливе провести апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, визнавши неповажними зазначені у клопотанні позивача причини про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю явки до суду його представника.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправомірно та без будь-яких обґрунтувань не прийняв до уваги надані докази щодо наявності поважних причин неявки позивача та його представника у судове засідання, розглянувши справу за їх відсутності.
Доводи інших учасників справи
Відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 липня 2017 року залишити без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
10 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами установлено, що 01 червня 2006 року між АКБ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк зобов`язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Сторони погодили, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, в межах максимального ліміту, який на дату укладення договору встановлено в розмірі 158 000 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 11% річних, а також комісій, в розміру та порядку визначених цим договором.
Кінцевий термін повного повернення кредитних коштів - 31 травня 2016 року з можливістю дострокового погашення у випадках, передбачених договором. Сторони також погодили графік погашення заборгованості.
01 червня 2006 року, 14 квітня 2009 року, 18 червня 2010 року вносились зміни до договору про надання відновлювальної кредитної лінії шляхом укладення додаткових угод, відповідно до яких змінювався порядок погашення кредитної заборгованості, розмір процентної ставки та терміни повного погашення заборгованості.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При цьому згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.