Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 542/224/17
провадження № 61-33503св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач-1 - Великокобелячківська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області,
відповідач-2 - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Абрамова П. С., Лобова 0. А. від 20 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської областіта ОСОБА_2, у якому просила:
- виділити в самостійний об`єкт нерухомого майна частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована в АДРЕСА_1, що складається з приміщень: коридор 1-3, кімната 1-6, кімната 1-7, ванна 1-8 та частину господарських будівель і споруд у складі: сарай - Г, навіс - К, сарай - Л, сарай - М, 1/2 частина огорожі - 1, 2, 1/2 частина колодязя - № 3, які розташовані на земельній ділянці 1528,5 кв. м, що належать ОСОБА_1 ; припинити право спільної часткової власності на житлове приміщення в житловому будинку розташоване за адресою АДРЕСА_2 у зв`язку з виділенням в самостійний об`єкт;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на виділену частину приміщення, що розташована в АДРЕСА_1, яке складається з приміщень: коридор 1-3, кімната 1-6, кімната 1-7, ванна 1-8 та частину господарських будівель і споруд у складі: сарай -Г, навіс - К, сарай - Л, сарай - М, 1/2 частина огорожі - № 1, 2, 1/2 частина колодязя - № 3, які розташовані на земельній ділянці 1528,5 кв. м, як самостійний об`єкт права власності;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 1528,5 кв. м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року позов задоволено. Виділено в самостійний об`єкт нерухомого майна частину житлового будинку та господарські будівлі і споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1528,5 кв. м, що належить ОСОБА_1 . Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, в зв`язку з виділенням в самостійний об`єкт нерухомого майна. Визнано за ОСОБА_1 право власності на виділену частину житлового будинку, що складається з приміщень: коридору 1-1, кімнати 1-2, кімнати 1-3, кухні 1-4, ванни 1-5, та на господарські будівлі, а саме: сараї літ. "Г", "Л", "М", гараж літ. "Е,е", погріб літ. "П", огорожу №1,2, колодязь № 3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та знаходяться на земельній ділянці площею 1528,5 кв. м, як на самостійний об`єкт нерухомого майна. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1528,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Додатковим рішенням цього ж суду від 17 травня 2017 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для задоволення позову відповідно до вимог статей 328, 358, 364, 367 ЦК України.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2017 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відмову від апеляційної скарги задоволено. Прийнято відмову представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від апеляційної скарги на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 березня 2017 року. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 закрито.
Закриваючи апеляційне провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що уповноважений представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 має безумовне право на відмову від апеляційної скарги відповідно до положень частини четвертої статті 300 ЦПК України 2004 року, а прийняття відмови від апеляційної скарги не пов`язується з обов`язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв`язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, оскільки право особи на відмову від апеляційної скарги не обмежене.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що між ним та його представником не узгоджувалося питання про можливість відмови від апеляційної скарги, а був укладений лише договір про участь представника у судовому засіданні під час розгляду справи, оскільки за станом здоров`я відповідач не міг бути на ньому присутнім. Апеляційний суд не врахував його письмову заяву, подану у день судового засідання 20 липня 2017 року, та позбавив можливості висловити свою думку щодо поданої апеляційної скарги, чим порушив його права, в наслідок чого він втратив своє приватне нерухоме майно.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу та узагальнення їх доводів
У вересні 2017 року від ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що матеріали справи та доводи відповідача підтверджують повноваження представника відповідача ОСОБА_3 на ведення від його імені судової справи, зокрема, участь в судовому засіданні 20 липня 2017 року та його безумовне право на подання заяви від імені відповідача про відмову від апеляційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 542/224/17 з Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_2 про виділ у натурі житлового приміщення з нерухомого спільного майна, як самостійного об`єкту власності, та визнання права власності на виділене у натурі з нерухомого майна житлове приміщення, як на самостійний об`єкт права власності,призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами