Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 221/6180/16-ц
провадження № 61-32283св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області у складі судді Мохова Є. І. від 07 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області у складі колегії суддів: Кочегарової Л. М., Гаврилової Г. Л., Ткаченко Т. Б. від 14 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_2, у якому просив стягнути з відповідача на його користь 3 447 грн 74 коп. майнової шкоди, яка складається із 1 847 грн - витрат на відновлення автомобіля та 1 600 грн - витрат на паливо, а також 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 21 квітня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), під час якої було пошкоджено автомобіль позивача. Учасником ДТП був ОСОБА_2, якого постановою Волноваського районного суду Донецької області від 28 липня 2016 року визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Посилаючись на заподіяння йому майнової шкоди у сумі 5 618 грн, з яких страхова компанія UNIQA відповідача частково відшкодувала вартість ремонту автомобіля у сумі 2 170 грн 26 коп., ОСОБА_1 просив решту коштів стягнути з винуватця ДТП.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 05 квітня 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн майнової шкоди та 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що акт прийому-передачі виконаних робіт не є належним доказом на підтвердження вартості ремонту пошкодженого автомобіля. Стягуючи з відповідача на користь позивача 1 000 грн франшизи, місцевий суд керувався статтею 9 Закону України "Про страхування" та статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також виходив з того, що ОСОБА_2 погодився з таким стягненням. Визнаючи розмір моральної шкоди у розмірі 500 грн, суд врахував глибину страждань позивача, вимушеність змін у його житті, пошук коштів для ремонту автомобіля тощо, у зв`язку з чим дійшов висновку про стягнення вказаної суми з винуватця ДТП відповідно до статей 23, 1167 ЦК України.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Волноваського районного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2017 рокуОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що батько позивача, який знаходився на пасажирському сидінні автомобіля, під час ДТП отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого він відчуває постійне приниження гідності, образи, обурення поведінкою винуватця. Розглядаючи спір, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки журнали судових засідань мають неповноту та неправильність запису. Крім того, постановлена апеляційним судом ухвала не відповідає вимогам статті 197 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Докази, надані позивачем на підтвердження понесення ним витрат у розмірі 1 600 грн на паливо, огляд авто експертом, транспортування його до місця ремонту у порушення статті 179 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не досліджені місцевим судом.
Зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду вбачається, що рішення Волноваського районного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн майнової шкоди не оскаржувалось у апеляційному порядку, у зв`язку з чим судом касаційної інстанції у цій частині на предмет законності та обґрунтованості відповідно до статті 400 ЦПК України також не перевіряється.
Заперечення на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 221/6180/16-ц з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 29 квітня 2015 року між ОСОБА_2 та страховою компанією UNIQA укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4145070, яким застраховано транспортний засіб марки ЗАЗ-ДЕУ Т13110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору до 29 квітня 2016 року включно.
21 квітня 2016 року о 17.00 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ЗАЗ-ДЕУ Т13110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та рухаючись у м. Волновасі по вул. 1-го Травня в районі буд. № 1, не обрав безпечну дистанцію і інтервал та допустив зіткнення з автомобілем марки SKODA OCTAVIA A5, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.
28 липня 2016 року постановою Волноваського районного суду Донецької області ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Виконуючи умови укладеного між ОСОБА_4 та страховою компанією UNIQA 29 квітня 2015 року договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова компанія перерахувала на рахунок ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 2 170 грн 26 коп.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.