Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 2-815/2006
провадження № 61-34774св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Північна міжрайонна державна податкова інспекція м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності.
На обґрунтування позову зазначали, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . За життя 20 листопада 2004 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно з яким земельну ділянку площею 0,0450 га, яка розташована по АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 .
Позивачі зазначають, що у встановлений законом строк вони не звернулися до нотаріальної контори для прийняття спадщини, хоча фактично її прийняли шляхом організації похорон ОСОБА_3 та поминальних днів, мешкали у домоволодінні та сплачували комунальні послуги.
Ураховуючи викладене, просили встановити факт прийняття позивачами спадщини після смерті ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0450 га, розташованої по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2005 року у складу головуючого-судді Биканова І. Р. позов задоволено. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 0,0450 га землі, розташованої по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави для встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, оскільки позивачі по справі у встановлений законом строк не звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте фактично її прийняли.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2005 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції, встановивши, що позивачі по справі у визначений законом строк спадщину не прийняли, повинен був, на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України та за наявності поважних причин пропуску позивачами строку для прийняття спадщини, визначити додатковий строк для прийняття спадщини, а не встановлювати факт прийняття спадщини та визнавати право власності на спадкове майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції врахував лише доводи апеляційної скарги та взагалі не досліджував її заперечення на апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 червня 2018 року справу № 2-85/2006 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Північної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
За життя 20 листопада 2004 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0450 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається із домоволодіння АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду з указаним позовом, позивачі посилалися на те, що вони у встановлений законом строк не звернулися із заявою про прийняття спадщини, хоч фактично її прийняли шляхом проживання разом із спадкодавцем у домоволодінні АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).