Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 212/939/15-ц
провадження № 61-33696св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Герасимова Любов Сергіївна, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Донченко Вікторія Леонідівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 21 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору.
Позовна заява мотивована тим, що 22 вересня 2006 року між нею та ОСОБА_3 було укладено спадковий договір, посвідчено його приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л. С. та накладено заборону відчуження квартири АДРЕСА_3 .
Оскільки ОСОБА_3 умови вищезазначеного договору не виконує, позивач просила суд розірвати цей договір та зняти заборону відчуження вказаної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. До участі у справі залучено її правонаступника в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 .
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Донченко В. Л., в якому просив визнати недійсними заповіт, вчинений 23 січня 2015 року ОСОБА_1, з тих підстав, що вона на час його укладення не мала права вчиняти дії щодо нерухомого майна, яке є предметом спадкового договору від 22 вересня 2006 року.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Зіміна М. В. від 01 березня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Розірвано спадковий договір, укладений 22 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений 22 вересня 2006 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л. С., зареєстрований в реєстрі за № 5118.
Знято заборону відчуження квартири АДРЕСА_3, накладену 22 вересня 2006 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л. С. та зареєстровану в реєстрі за № 51.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 не довів належними та допустимими доказами належного виконання ним умов спадкового договору та не спростував своєї вини у його невиконанні. Оскаржуваний заповіт не містить посилання про розпорядження спадкодавцем спірною квартирою. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3, скасовано рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову ОСОБА_2 та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів невиконання ОСОБА_3 з вересня 2013 року та по день смерті ОСОБА_1 обовʼязків, покладених на нього спадковим договором.Позивач не довела наявність правових підстав для розірвання спадкового договору.Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду у частині скасування рішення суду першої інстанції і залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, а в іншій частині рішення апеляційного суду - залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що наявність договору з надання соціальних послуг, укладеного ОСОБА_1 у вересні 2013 року, свідчить про неналежне виконання ОСОБА_3 своїх обовʼязків за спірним спадковим договором. Вказане також підтверджується показаннями свідків.
Оскільки рішення апеляційного суду оскаржується ОСОБА_2 лише в частині вирішення позову ОСОБА_1, тому в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 законність цього судового рішення касаційним судом не перевіряється.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 вересня 2006 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_3 було укладено спадковий договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л. С. та зареєстровано в реєстрі за № 5118.
Пунктом 1.1. спадкового договору передбачено, що ОСОБА_1 передає після її смерті у власність ОСОБА_3 належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_3 .
За умовами пункту 3.3. вказаного договору до обов`язків набувача щодо відчужувача віднесено: забезпечувати згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами; щотижнево забезпечувати продуктами харчування; медичними послугами; надавати побутові послуги (вологе прибирання квартири - один раз на тиждень, прання та прасування постільної білизни - два рази на місяць, виконувати дрібний ремонт квартири); в разі смерті поховати її на цвинтарі в місті Кривий Ріг по християнським звичаям з встановленням на могилі надгробка.
Пунктом 4.6. спадкового договору передбачено, що у зв`язку з посвідченням цього договору приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л. С. накладається заборона на відчуження квартири. З моменту укладення цього договору відчужувач може користуватися квартирою без права розпорядження нею.
23 січня 2015 року ОСОБА_1 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Донченко В. Л. за № 78, згідно із яким вона зробила розпорядження на випадок своєї смерті про заповідання ОСОБА_2 усього належного їй майна.