Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 343/1746/16-ц
провадження № 61-26495св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння, стягнення збитків та компенсації за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Томин О. О., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння, стягнення збитків та компенсації.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала з ОСОБА_4 у шлюбі, який зареєстровано в 1992 році. За час шлюбу ними побудовано житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .
Будівництво житлового будинку завершено у 2001 році, однак правовстановлюючі документи на нього не виготовлялись.
У 2010 році шлюб між ними розірвано, а у 2014 році ОСОБА_4 під час пожежі, що сталася в їхньому будинку, загинув. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/2 частку вищевказаного домоволодіння.
ОСОБА_4 за життя склав заповіт на користь своєї сестри - ОСОБА_2 . Проте їх неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та мати ОСОБА_4 - ОСОБА_6, як непрацездатна, мали право на обов`язкові частки в спадщині, однак остання від обов`язкової частки у спадщині відмовилась.
При зверненні до нотаріальної контори з відповідними заявами відповідачам та їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів.
Оскільки житловий будинок побудований за час її з ОСОБА_4 шлюбу, а правовстановлюючі документи на вказане домоволодіння відсутні, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 його частку, як частку у спільному майні подружжя.
Крім того, позивач зазначила що на час відкриття спадщини ОСОБА_4 не сплатив на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 5 024,59 грн, також за її рахунок проведено поховання ОСОБА_4 .
Також зазначала, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті брата - ОСОБА_4 , тому зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану пожежею, виконати зобов`язання зі сплати аліментів та відшкодувати витрати на поховання з урахуванням інфляційних втрат.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд: визнати за нею право власності на 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 2 469,10 грн витрат на поховання ОСОБА_4, 3 768,44 грн заборгованості ОСОБА_4 за аліментами та збитки, завдані останнім, внаслідок пожежі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2017 року у складі судді Тураша В. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 149 грн витрат на поховання спадкодавця ОСОБА_4 .
Узадоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивач не заявляла вимог про визнання спірного домоволодіння об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому не підлягає задоволенню похідна вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку цього майна.
Разом з тим, ураховуючи, що ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_4 3/4 частки спадкової маси, то в такій же частці з неї підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця.
Відмовляючи у стягненні зі спадкоємця заборгованості за аліментами, суд зазначив, що наявна на день смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів входить до складу спадщини особи, яка померла, та підлягає погашенню його спадкоємцями за рахунок наявних активів (у межах вартості отриманого у спадщину майна), однак ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк пред`явлення свої вимоги до спадкоємця від дня, коли дізналася про відкриття спадщини, передбачений частиною другою статті 1281 ЦК України.
Також позивачем не доведено розмір заподіяної пожежею шкоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Долинського районного суду від 04 серпня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частку домоволодіння скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, стайні, стодоли, гаражу, вбиральні, криниці, воріт і огорожі.
Урешті рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частку домоволодіння та задовольняючи ці позовні вимоги ОСОБА_1, виходив із того, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 побудований ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за час шлюбу та належав їм на праві спільної сумісної власності подружжя. Спадкоємці померлого ОСОБА_4 : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позовні ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частку домоволодіння як частку у спільному майні подружжя, тому у суду не було підстав для відмови у задоволенні цих позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 343/1746/16-ц з Долинського районного суду Івано-Франківської області.
У грудні 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не надала суду документів, які б могли підтвердити ті факти, що вона дійсно зверталась у відповідні інстанції щодо оформлення правовстановлюючих документів на належну їй частку спірного домоволодіння і їй відмовили у цьому, оскільки в судовому порядку можна визнати право власності на спадкове майно або якщо немає іншого способу визнання права власності.
Також апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 не повинна була звертатись до нотаріуса з вимогою визнання права власності на частку спірного домоволодіння, оскільки вона не є спадкоємцем померлого.
Крім того, апеляційний суд неправильно зазначив у своєму рішенні, що вона визнала позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частку домоволодіння, як частку у спільному майні подружжя.