Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 363/2049/16-ц
провадження № 61-12209 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2017 року у складі судді Баличевої М. Б. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні майном та вселення.
Позовна заява мотивована тим, що з 11 березня 2000 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , а після зміни прізвища - ОСОБА_2 , від якого вони мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 березня 2011 року шлюб між ними розірвано.
На підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 березня 2011 року їм належить, кожному по 1/2 частці, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 71,1 кв. м, яка складається з трьох жилих кімнат, жилою площею 42,9 кв. м.
31 липня 2015 року ОСОБА_2 уклала шлюб з громадянином Франції ОСОБА_5 , який проживає у Франції. 18 січня 2016 року ОСОБА_2 разом з їх спільною донькою покинула територію України та виїхала на постійне проживання до свого чоловіка у Францію. До виїзду відповідачки на постійне місце проживання за кордон вона разом з малолітньою дитиною проживала у спірній квартирі, так як їх спільне життя не склалося унаслідок постійних сварок, він був вимушений винаймати інше житло. ОСОБА_2 замінила замки у зазначеній квартирі, чим перешкоджає йому у користуванні квартирою.
Відповідачка не збирається повертатись на постійне місце проживання до України, а дві кімнати вищевказаної квартири має на меті здавати в оренду через свого представника. Оскільки у подальшому він має намір одружитись та створити нову сім`ю, тому просив усунути перешкоди у користуванні квартирою, визначити порядок користування нею та вселити його у квартиру.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: виділити йому у користування жилі кімнати, площею 9,5 кв. м (приміщення № 4) та 15,9 кв. м (приміщення № 7) з прилеглим до неї балконом площею 1,6 кв. м, а жилу кімнату площею 17,5 кв. м (приміщення № 3) з прилеглим до неї балконом 1,6 кв. м залишити у користуванні ОСОБА_2 , коридор площею 11,7 кв. м (приміщення № 1), кухню площею 9,1 кв. м (приміщення № 2), ванну кімнату площею 2,8 кв. м (приміщення № 5), туалет площею 1,4 кв. м (приміщення № 6) залишити у спільному користуванні сторін; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні виділеними йому жилими кімнатами, площею загального користування шляхом надання доступу до вказаних приміщень та ключів від спірної квартири і вселити його у цю квартиру, оскільки відповідачка змінила замки у квартирі й у нього відсутній доступ до квартири.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 їх малолітня дочка постійно проживала з нею у квартирі АДРЕСА_1 . Для кращого розвитку дитини і досконалого вивчення нею французької мови вони вирішили з дочкою виїхати за кордон до Франції, де вона навчається у коледжі. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03 грудня 2015 року було надано дозвіл їх дочці, у супроводі матері на тимчасовий виїзд за кордон, без згоди батька, на навчання.
На момент навчання їх дочки у коледжі вони проживають у її теперішнього чоловіка - ОСОБА_5 у Франції, проте на час канікул у дитини вона разом зі своєю сім`єю постійно їздять до України, де проживають у спірній квартирі.
Вона не мала намір звертатись до суду з позовом до ОСОБА_1 щодо встановлення порядку користування вищевказаною квартирою, хоча останній у період її відсутності замінив замки в їх квартирі, поставив її під охорону та уклав договір з товариством з обмеженою відповідальністю "Охороннедетективне агентство "Безпека Сервіс". За власні кошти вона була вимушена розірвати зазначений договір і замінити замки у квартирі. Крім того, вона пропонувала ОСОБА_1 зробити дублікат ключів від квартири, проте останній відмовився.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просила суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: виділити їй та їх малолітній дочці у користування жилі кімнати площею 9,5 кв. м (приміщення № 4) та 15,9 кв. м (приміщення № 7) з прилеглим до неї балконом площею 1,6 кв. м, а жилу кімнату площею 17,5 кв. м (приміщення № 3) з прилеглим до неї балконом площею 1,6 кв. м виділити у користування ОСОБА_1, коридор площею 11,7 кв. м (приміщення № 1), кухню площею 9,1 кв. м (приміщення № 2), ванну кімнату площею 2,8 кв. м (приміщення № 5) та вбиральню площею 1,4 кв. м (приміщення № 6) залишити у спільному користуванні.
Протокольною ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: виділено ОСОБА_2 у користування жилі кімнати площею 9,5 кв. м (приміщення № 4) та 15,9 кв. м (приміщення № 7) з прилеглим до неї балконом площею 1,6 кв. м, а жилу кімнату площею 17,5 кв. м (приміщення № 3) з прилеглим до неї балконом площею 1,6 кв. м виділено у користування ОСОБА_1 Коридор площею 11,7 кв. м (приміщення № 1), кухню площею 9,1 кв. м (приміщення № 2), ванну кімнату площею 2,8 кв. м (приміщення № 5) та вбиральню площею 1,4 кв. м (приміщення № 6) залишено у спільному користуванні. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні виділеними ОСОБА_1 жилою кімнатою площею 17,5 кв. м (приміщення № 3) з прилеглим до неї балконом площею 1,6 кв. м шляхом надання доступу до вказаних приміщень та ключів від квартири АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_1 до жилої кімнати площею 17,5 кв. м (приміщення № 3) з прилеглим до неї балконом площею 1,6 кв. м. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками спірної квартири, право власності є непорушним, останні мають право проживати у спірному житловому приміщенні, тому ОСОБА_1 слід усунути перешкоди у користуванні квартирою та вселити його у цю квартиру.
Оскільки між сторонами склалися неприязні стосунки та вони не можуть домовитись щодо спільного користування квартирою, а тому цей порядок підлягає встановленню шляхом виділення ОСОБА_1 жилої кімнати площею 17,5 кв. м, а ОСОБА_2 житлових кімнат площею 9,5 кв. м та 15,9 кв. м, оскільки враховано інтереси їх малолітньої дитини, яка проживає з ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на порядок встановлення користування квартирою між її співвласниками доводи ОСОБА_1 про те, що у подальшому він має намір одружитися і створити сім`ю, у зв`язку з чим йому необхідно дві кімнати у спірній квартири, не впливають, оскільки осіб, які не є співвласниками квартири, встановлення порядку користування такою квартирою, не стосується. Малолітня дитина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживає разом з матір`ю, іншого житла немає. Таким чином, судом першої інстанції правильно визначено порядок користування сторонами спірною квартирою з урахуванням інтересів їх малолітньої дитини. Посилання ОСОБА_1 на те, що виділені у користування ОСОБА_2 житлові приміщення будуть здаватися нею в оренду у цих правовідносинах правового значення не мають й не доведені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 363/2049/16-ц з Вишгородського районного суду Київської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року зазначену справу призначено до розгляду.