Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 403/563/16-ц
провадження № 61-18935св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - відділ Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Кіселика С. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - відділ Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області, про визнання договорів оренди землі недійсними.
Позов мотивовано тим, що йому на праві власності належать земельні ділянки площею 7,38 га та 7,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Вказані земельні ділянки перебували у користуванні відповідача за договорами оренди, укладеними терміном на три роки. Наприкінці 2015 року, маючи намір самостійно обробляти належні йому земельні ділянки, звернувся до відповідача щодо їх повернення. Проте відповідач повідомив, що існують договори оренди земельних ділянок від 20 квітня 2012 року, укладені на 10 років. Ці договори оренди земельних ділянок він не підписував, будь-яких інших осіб на підписання договорів від його імені не уповноважував.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 7,38 га від 20 квітня 2012 року, та договір оренди земельної ділянки площею 7,01 га від 20 квітня 2012 року.
Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 роз`єднано та виділено у самостійне провадження вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області 03 травня 2012 року за № 352580004001502 (а.с. 14).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 20 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на право платного користування земельною ділянкою площею 7,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновком судово-почеркознавчої експертизи Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11 жовтня 2016 року № 1460 підтверджено доводи позивача про те, що він не підписував спірний договір оренди землі, а тому факт відсутності волевиявлення позивача на укладання оспорюваного договору є доведеним, тому в силу вимог частини першої статті 215 ЦК України та з урахуванням положень статей 203, 207, 210, 237ЦК України, Закону України "Про оренду землі", роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вказаний правочин є недійсним із застосуванням наслідків його недійсності. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що моментом, коли позивач дізнався про порушення його права, є момент коли позивачу стало відомо про існування спірного договору оренди землі у відділі Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області у грудні 2015 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що свою волю щодо передачі землі в оренду ОСОБА_1 виявив в момент видачі довіреності на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка надалі підписала договір оренди земельної ділянки площею 7,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області та діяла в межах повноважень, наданих їй довіреністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області, про визнання договорів оренди землі недійсними призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
19 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що при укладені договору оренди земельної ділянки від 20 квітня 2012 року площею 7,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, судом апеляційної інстанції не встановлено, хто саме розписався в договорі оренди землі замість ОСОБА_1 . Крім того, зазначений договір укладений без його відома та на вкрай невигідних для нього, як власника вказаної земельної ділянки, умовах. Фактично він, власник переданої проти його волі земельної ділянки, позбавлений права на користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою. Також суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що 12 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та "СЗАТ "АгроСтар" укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на п`ять років. Зазначений договір відповідно до пункту 12.2.1 припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, якщо одна із сторін в строк не пізніше 10 днів до закінчення строку дії договору заявить про намір його припинити. Зазначений договір розірвано не було.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_2, в яких він просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки воно прийняте при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України. Спірний договір оренди земельної ділянки підписаний ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі виданої ним нотаріально посвідченої довіреності від 16 січня 2012 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач є власником земельної ділянки площею 7,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с. 9).
16 січня 2012 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О. Я. посвідчено довіреність, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бути його представниками з усіма необхідними повноваженнями з питань укладення чи розірвання договорів оренди належної йому земельної ділянки площею 7,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с. 76).
Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 в оренду ОСОБА_2 строком на десять років на підставі договору оренди землі від 20 квітня 2012 року, який зареєстровано 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області (а.с. 4-5).
Обґрунтовуючи позов, позивач вказував на те, що договір оренди землі від 20 квітня 2012 року підписаний не ним, свою згоду та волевиявлення на укладення цієї угоди він не давав, нікого не уповноважував на його укладення.
За клопотанням позивача, ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2016 року у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: "Чи виконано підпис " ОСОБА_1 " в розділі "Реквізити сторін" від імені "орендодавець" в договорах оренди землі між сторонами від 20 квітня 2012 року особисто орендодавцем ОСОБА_1 чи іншою особою?" (а.с. 47,49).
Висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи від 11 жовтня 2016 року № 1460 встановлено, що підписи від імені " ОСОБА_1 " в розділі "Реквізити сторін" від імені "орендодавець" в договорі оренди землі між сторонами від 20 квітня 2012 року виконані не самим ОСОБА_1, а іншою особою.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.