1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 381/4540/15-ц

провадження № 61-13435св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

представники позивача - Задорожня Тетяна Андріївна,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник відповідачів- ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2016 року у складі судді Осаулової Н. А. та рішення Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2016 року у складі колегії суддів: Антоненко В. І., Ігнатченко Н. В., Поліщука М. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 26вересня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКІБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 40 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 % на рік, з кінцевим терміном повернення кредиту до 25 вересня 2022 року.

Цього ж дня, 26 вересня 2007 року, між АКІБ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 26 вересня 2007 року.

25 жовтня 2012 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору від 26 вересня 2007 року, яким змінено умови кредитування, зокрема: змінено валюту кредиту на гривню, визначено, що заборгованість за кредитним договором складає 235 552,62 грн, та встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 24 жовтня 2032 року. Крім того, сторонами погоджено, що починаючи з дати укладення цього договору про внесення змін й до 30 вересня 2022 року процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 9,9 % річних. Вказані зміни основного зобов`язання були погоджені з поручителем, про що 25 жовтня 2012 року було укладено відповідний договір про внесення змін до договору поруки від 26 вересня 2007 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 26 вересня 2007 року станом на 18 вересня 2015 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 287 656,41 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 222 120,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 45 186,10 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 4 338,00 грн, пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 6 393,81 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 618,50 грн.

На підставі вказаного ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2007 року у загальному розмірі 287 656,41 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2016 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2007 року у розмірі 287 656,41 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 4 314,85 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530, 554 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому, встановивши що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, суд стягнув заборгованість солідарно з позичальника і поручителя. Розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2016 року змінено, другий абзац резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2007 року у розмірі 287 656,41 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 222 120,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 45 186,10 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 4 338,00 грн, пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмврі 6 393,81 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 618,50 грн.".

В іншій частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2016 року залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530, 554 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору. Встановивши, що основне зобов`язання за кредитними договорами не виконано, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість за цими договорами солідарно з позичальника і поручителя, визнавши, що розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору. Разом з тим, суд у порушення вимог статті 215 ЦПК України 2004 року у резолютивній частині не зазначив детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 06 червня 2019 року № 612/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях відсутній детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2007 року, у зв`язку з чим у відповідачів була відсутня можливість перевірити проведений розрахунок. Крім того, для встановлення точної суми заборгованості суд повинен був призначити відповідну експертизу. Також суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що договором про внесення змін від 17 червня 2014 року № 2 до кредитного договору від 26 вересня 2007 року було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом до 10 %, чим збільшено обсяг відповідальності поручителя. При цьому своєї згоди на вказану зміну основного зобов`язання поручитель не давала, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України свідчить про припинення поруки ОСОБА_3 за кредитним договором від 26 вересня 2007 року.

Заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26 вересня 2007 року між АКІБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 40 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 % на рік, з кінцевим терміном повернення кредиту до 25 вересня 2022 року.

26 вересня 2007 року між АКІБ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 26 вересня 2007 року.

25 жовтня 2012 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору від 26 вересня 2007 року, яким змінено умови кредитування, зокрема: змінено валюту кредиту на гривню, визначено, що заборгованість за кредитним договором складає 235 552,62 грн, та встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 24 жовтня 2032 року. Крім того, сторонами погоджено, що починаючи з дати укладення цього договору про внесення змін й до 30 вересня 2022 року процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 9,9 % річних.

25 жовтня 2012 року між ПАТ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін до договору поруки від 26 вересня 2007 року, яким кредитор і поручитель погодили зміни основного зобов`язання, внесені договором про внесення змін від 25 жовтня 2012 року № 1 до кредитного договору від 26 вересня 2007 року.

17 червня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін № 2 до кредитного договору від 26 вересня 2007 року, яким було встановлено, що заборгованість за кредитом складає 222 120,00 грн, а за процентами за користування кредитом - 17 011,94 грн. Також встановлено порядок погашення заборгованості та визначено проценти за користування кредитом у розмірі 10 % протягом 12 місяців з дати підписання цього договору про внесення змін.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань, за кредитним договором від 26 вересня 2007 року станом на 18 вересня 2015 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 287 656,41 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 222 120,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 45 186,10 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 4 338,00 грн, пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 6 393,81 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 618,50 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


................
Перейти до повного тексту