1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



26 липня 2019 року

Київ

справа №826/5470/17

адміністративне провадження №К/9901/52968/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,



розглянув в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року (головуючий суддя Арсірій Р.О.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року (головуючий суддя: Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)



у справі №826/5470/17

за позовом ОСОБА_1

до Командувача Сухопутними військами України генерал-лейтенанта Попко Сергія Миколайовича, Хустського об`єднаного міського військового комісаріату

про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення.



І. Суть справи



ОСОБА_1 у квітні 2017 року звернувся з адміністративним позовом до Командувача Сухопутними військами України генерал-лейтенанта Попко Сергія Миколайовича, Хустського об`єднаного міського військового комісаріату з вимогами про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення.



Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 15 березня 2018 року позов залишив без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.



Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 травня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.



У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.



Зокрема, скаржник зазначає, що застосування судами до нього норми частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо передчасності відкриття провадження і його закриття, суперечить принципу законності. Оскільки, відкриття провадження було вирішено 27 квітня 2017 року, а до висновку про передчасне відкриття суд дійшов аж 15 березня 2018 року. Також вказує на те, що відповідачем при його звільненні було порушено норми Кодексу законів про працю України, а саме не дотримано вимоги частини другої статті 47 (ненадання копії наказу про звільнення з роботи у день звільнення), а також вказує, що з оскаржуваними наказами він був ознайомлений у серпні 2017 року, тобто вже після того, як звернувся до суду з позовом.



Відповідачі не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.



Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.



ІІ. Мотиви Верховного Суду



Судами встановлено, що позивач був звільнений з військової служби наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 20 жовтня 2016 року № 590 та виключений зі списків особового складу Хустського об`єднаного військового комісаріату Закарпатської області наказом (по стройовій частині) від 28 жовтня 2016 року № 168 з 1 грудня 2016 року.



З позовом про оскарження вказаних наказів звернувся до суду 18 квітня 2017 року, тобто, за висновком суду, з попуском строку звернення до суду.



У частинах першій і другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.



Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.



В той же час, частина 5 вказаної статті встановлює місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення.



Аналогічні за своїм змістом положення щодо місячного строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення визначались частиною третьою статті 99 КАС України (в редакції, чинній на день звернення позивача до суду).



Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.



Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.



Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин. Суд першої інстанції зазначив, що позивач 30 жовтня 2016 року звертався до командувача Сухопутних військ України в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якому порушував питання його незаконного звільнення, тобто 30 жовтня 2016 року позивачу було відомо про наказ щодо його звільнення від 20 жовтня 2016 року.



Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.



Загальні засади проходження в Україні військової служби визначаються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".


................
Перейти до повного тексту