ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №815/4030/17
адміністративне провадження №К/9901/22030/18, К/9901/22034/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №815/4030/17
за позовом ОСОБА_1 до заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С.В. про визнання дій протиправними
за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, постановлені суддею Осіповим Ю.В.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С.В. (далі - відповідач) про встановлення відсутності компетенції (повноважень) заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С.В. надавати відповідь до Одеського окружного адміністративного суду на виконання протокольної ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі №815/763/17 листом від 12 липня 2017 року, визнання протиправними бездіяльності заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С. В. щодо неподання службової записки (рапорту, іншого документу) до голови Одеської обласної державної адміністрації з обґрунтування невідповідності резолюції голови Одеської обласної державної адміністрації повноваженням заступника голови Одеської обласної державної адміністрації КолебошинаС.В. на виконання вимог резолюції, ненадання відповіді по суті до Одеського окружного адміністративного суду на виконання вимог Одеського окружного адміністративного суду, ненадання нормативно - правових актів, інших матеріалів (ч.2 ст.71 КАС України), дії щодо надання листа від 12 липня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду з інформацією, що не відповідає дійсності (абзац 1, 4-5 арк. 2), без нормативно - правових актів, які б стверджували інше (зворотнє), без оцінки відповідності листів Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на адресу голови Одеської обласної державної адміністрації від 29 березня 2016 року, 23 травня 2016 року щодо виконання рішення по справі №815/7790/13-а з огляду на лист директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 18 серпня 2017 рок щодо відсутності експертизи, відповідно до повноважень заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С.В., Закону України "Про державну службу", інших нормативно-правових актів, дії щодо надання "Заперечень" до Одеського окружного адміністративного суду по даній справі з помилками, твердженнями, які не відповідають дійсності, шкодять правам, інтересам позивача, примушують позивача до додаткових зусиль організації свого життя, захисту своїх прав (подання запитів, зауважень, клопотань, тощо), вводять суд в оману, що потребує зусиль на спростування, дії, що пов`язані з підтримкою неправомірного наказу №66 від 30 травня 2016 року, який має ознаки примусу до праці, що підписано посадовою особою без повноважень з позначенням посади, яка відсутня в штатному розписі на час підписання наказу, що є ознакою "кругової поруки", з огляду на повноваження відповідача в частині "відповідає" за діяльність Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, що суперечать Конституції України (ч.2 ст.19), зобов`язання відповідача спростувати інформацію, що не відповідає дійсності в Листі від 12 липня 2017 року до Одеської обласної державної адміністрації, подавши відповідний лист до Одеського окружного адміністративного суду, відкликати лист від 12 липня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду через подання без повноважень не по суті, без належних нормативно-правових актів, спростувати твердження про вимоги до відпустки в 56 календарних днів на зустрічі 15 серпня 2017 року із заступником голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошиним С.В., оскільки тричі наголосила на необов`язковості даної вимоги (через те, що позивачу невідомо про нормативно-правові акти щодо тривалості відпусток педпрацівників), з урахуванням уточнень прохальної частини адміністративного позову від 18 вересня 2017 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила: 1) скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року; 2) звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на довідку Центрального об`єднаного УПФУ в Одеській області від 03 травня 2017 року №802 про розмір пенсії наявної в матеріалах справи; 3) прийняти нову постанову на захист її прав.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку із не сплатою апелянтом судового збору у розмірі 2112,00 грн. за її подачу, який повинно бути перераховано або внесено на рахунок суду у встановлений для усунення недоліків строк (до 24 жовтня 2017 року).
08 жовтня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява-клопотання ОСОБА_1, в якій остання повідомляє суд про неможливість сплати судового збору в зв`язку з відсутністю у неї достатніх коштів та просить суд звільнити її від слати цього судового збору. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору посилалася на незмінні умови та обставини, а також на пенсію у розмірі 1727,10 грн. До даного клопотання додана копія довідки Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 07 жовтня 2017 року №18527, за якою за період травень 2017 року - жовтень 2017 року позивачу нараховано 10706,94 грн. пенсії за віком, у тому числі 2071,44 грн. за жовтень 2017року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року у справі №815/4030/17 повернуто позивачу у зв`язку з несплатою судового збору.
Відмовляючи у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначив, що ч.1 статті 88 КАС України та ч.1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Проте, ОСОБА_1 звертається до суду лише із заявою про звільнення її від сплати судового збору, а не про зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи часткового звільнення від їх оплати, чи відстрочення або розстрочити сплати судових витрат на визначений строк. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Разом з тим, апелянтом не надано до суду будь-яких беззаперечних доказів (документів), які б дійсно підтвердили її скрутний майновий стан (наприклад довідку податкового органу про доходи), а надано лише довідку Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 07 жовтня 2017 року №18527, з якої слідує, що розмір її пенсії станом на 07 жовтня 2017 року складає 2071,44 грн., яка, в свою чергу, не є достатньою підставою для звільнення останньої від сплати судового збору.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки апелянтом не виконано вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України підлягає поверненню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами на ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та від 26 жовтня 2017 року.
У касаційних скаргах скаржник просить скасувати ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та від 26 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення на захист її прав.
Оскаржуючи ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник зазначила, що в ухвалі не вказано про становище ОСОБА_1 внаслідок якого вона перебуває пенсіонером та не отримує заробітну плату через не поновлення її на роботі за судовими рішеннями. Вважає, що висуваючи вимогу про сплату судового збору у розмірі 2112,00 грн. суд апеляційної інстанції створює для неї нездоланну перешкоду доступу до правосуддя.
Оскаржуючи ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року скаржник посилається на те, що її майновий стан як пенсіонера, який станом на 2017 рік отримує пенсію у розмірі 1727,10 грн. не дозволяє їй сплатити судовий збір в означеному розмірі. Вказувала, що на противагу апеляційній інстанції судом першої інстанції позивача звільнено від сплати судового збору.
Ухвалами Вищого адміністративного суду від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргами ОСОБА_1 на ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та від 26 жовтня 2017 року у справі №815/4030/17.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.