ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №2а-3138/10/0370
адміністративне провадження №К/9901/11097/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі №2-а-3138/10/0370 (постановлену колегією у складі головуючого - Матковської З.М., суддів - Затолочного В.С., Каралюса В.М.) за заявою ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Ягодинської митниці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі.
2. На обґрунтування заяви послався на те, що Волинський окружний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2010 року, яка залишена без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2012 року, поновив його на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ягодин" Митниці з 29 жовтня 2010 року та постановив стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з моменту звільнення - 28 жовтня 2010 року - по момент його поновлення на посаді постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року. Однак фактично його було поновлено на роботі лише 02 жовтня 2012 року, а тому відповідно до вимог статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі він має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі, а саме з 21 грудня 2010 року по 02 жовтня 2012 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року, в задоволенні заяви відмовлено повністю.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2015 року на підставі статтей 237-240 КАС України (в чинній на той час редакції) допущено дану справу до провадження Верховного суду України.
5. Постановою Верховного суду України від 25 червня 2015 року ухвала Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2013 року скасовані, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
7. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року допущено процесуальне правонаступництво у справі, зокрема, замінено Державну митну службу України, а Ягодинську митницю на Волинську митницю Державної фіскальної служби України.
8. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року заява ОСОБА_1 задоволена частково, стягнуто на його користь з Волинської митниці Державної фіскальної служби України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 21 грудня 2010 року по 02 жовтня 2012 року в сумі 56 963, 12 грн. В частині стягнення моральної шкоди відмовлено.
8.1. При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді суд виходив із розміру середньоденного заробітку 127 грн. 72 коп., визначеного ОСОБА_1 довідкою Ягодинської митниці №4/45-706 від 29.11.2010 року, наявною в матеріалах справи, та яка бралася судом до уваги при вирішенні даної справи по суті (том 1 а.с. 65).
9. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року скасована, прийнята нова ухвала, якою заява ОСОБА_1 задоволена частково, стягнуто з Волинської митниці Державної фіскальної служби України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі за період з 21 грудня 2010 року по 02 жовтня 2012 року в сумі 72 782, 74 грн. В частині стягнення моральної шкоди відмовлено.
9.1. При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді суд виходив із розміру середньоденного заробітку 163 грн. 19 коп., визначеного ОСОБА_1 довідкою Ягодинської митниці №4/45-706 від 30.01.2013 року, доданою позивачем до заяви про (том 2 а.с. 155).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
10. 10 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Волинської митниці ДФС, де просили скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 року та прийняти нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 до ДФС України, Волинської митниці ДФС про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - відмовити повністю.
11. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин норм матеріального права, не наданням належної юридичної оцінки доказам митниці, неповнотою з`ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
12. В обґрунтування касаційної скарги вказано:
по - перше, вирішення питання про поновлення позивача на посаді, з якої він був звільнений, потребувало ініціативи працівника, оскільки затримка виконання судового рішення спричинена незалежними від відповідача причинами, в тому числі бездіяльністю ОСОБА_1, тому вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню;
по - друге, у даних правовідносинах слід застосовувати встановлений статтею 233 КЗпП тримісячний строк звернення до суду, у зв`язку з чим до даних правовідносин необхідно застосувати наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановлені статтею 100 КАС України;
по - третє, апеляційним судом не правильно розраховано тривалість невиконання рішення суду, а саме період з 21.12.2010 по 02.10.2012, оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 при вирішенні питання про поновлення позивача на посаді судом одночасно стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4597,92 грн. за період з 29.10.2010 по 21.12.2010 включно,
по - четверте, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції в порушення норм статті 207 КАС України не вказано мотивів, з яких виходив суд при прийнятті до уваги довідки Ягодинської митниці від 30.01.2013 № 4/45-31, поданої ОСОБА_1 про середньоденну заробітну плату за останні два місяці роботи в розмірі 163,19 грн.
13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
14. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
16. 29 січня 2018 року вказана касаційна скарга передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18. 22 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами на 25 липня 2019 року.
Позиція інших учасників справи
19. 02 грудня 2016 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а також просить задовольнити позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у яких йому було відмовлено Львівським апеляційним адміністративним судом.
20. ДФС України не скористалися своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
21. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2012, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано пункт 2 наказу Державної митної служби України від 28.10.2010 № 2042-к "По особовому складу", пункти 2, 3 наказу Ягодинської митниці від 29.10.2010 № 751-к "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 28.10.10 № 2042-к "По особовому складу" в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 з митних органів України, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ягодин" Ягодинської митниці з 29.10.2010, стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4597,92 грн. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2745,98 грн. звернуто до негайного виконання (т. 1, а.с.220-228).
22. На виконання судового рішення наказом Державної митної служби України від 02.10.2012 №1967-к "По особовому складу митних органів" на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 скасовано пункт 2 наказу Державної митної служби України від 28.10.2010 № 2042-к "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ягодин" Ягодинської митниці та поновлено позивача на вказаній посаді з 29.10.2010.
23. 03.10.2012 в трудову книжку позивача внесено запис №32 про визнання недійсним запису № 31 та про поновлення на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ягодин" Ягодинської митниці з 29.10.2010 року.
24. Наказом Ягодинської митниці від 04.10.2012 року № 825-к позивача звільнено із займаної посади за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України, про що внесено запис № 33 від 04.10.2012 року.
25. За період з 21 грудня 2010 року по 03 жовтня 2012 року позивач не був працевлаштований, будь-які відомості про отримання ним доходів за вказаний період відсутні.
26. Отже, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення №1 відділу митного оформлення №1 митного поста "Ягодин" Ягодинської митниці з 29.10.2010 виконана відповідачем лише 03.10.2012 шляхом прийняття наказу від Державної митної служби України №1967-к від 02.10.2012 "По особовому складу митних органів", наказу Ягодинської митниці № 822к від 03.10.2012 "Про оголошення наказу Держмитслужби України" та від 02.10.2012 № 1967-к "По особовому складу митних органів". При цьому, за період з дня прийняття постанови суду про поновлення на роботі по день її фактичного виконання позивачу не виплачено заробітну плату за час затримки виконання рішення суду.
27. За період з 21 грудня 2010 року по 02 жовтня 2012 року, позивачу не оплачено 446 робочих днів, із яких: з 21 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року - 9 робочих днів, з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року - 250 робочих днів, з 01 січня 2012 року по 02 жовтня 2012 року - 187 робочих днів. При розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі суд виходив із кількості робочих днів, зазначених у листах Міністерства праці України від 25 серпня 2009 року №9681/0/14-07/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік", Міністерства праці України від 25 серпня 2010 року № 9111/0/14-10/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік", від 23 серпня 2011 року № 8515/0/14-11/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік".
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
28. Згідно із частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.
29. Постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно (пункт 3 частини 1 статті 256 КАС України в редакції станом до 15.12.2017).
30. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
31. За загальним правилом в питаннях регулювання публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.
32. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (частина п`ята статті 235 КЗпП України).
33. Нормами частини 2 статті 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
34. Статтею 236 КЗпП України визначені підставі для оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі. Так, даною нормою встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.