ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №815/3410/15
адміністративне провадження №К/9901/29505/18, №К/9901/29504/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/3410/15
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кунянської сільської ради, Виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області, Реєстраційного відділу управління забезпечення діяльності Виконавчого комітету Подільської міської ради та Подільської міської ради, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, треті особи: приватний нотаріус Кобилянська О.А., ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, ухвалену суддею Свидою Л.І.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Лук`янчук О.В., суддів: Градовського Ю.М., Кравченка К.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідач-1), Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (відповідач-2), Реєстраційного відділу управління забезпечення діяльності Виконавчого комітету Подільської міської ради та Подільської міської ради (відповідач-3), Виконавчого комітету Кунянської сільської ради (відповідач-4), Виконавчий комітет Гайсинської міської ради Вінницької області (відповідач-5), 3-тя особа: приватний нотаріус Кобилянська О. А., ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Гайсинського районного сектору УДМС України у Вінницькій області щодо реєстрації 18 листопада 2014 року ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, визнання не чинною та скасування реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, визнання не чинним та скасування зняття Котовським районним відділом ДМС України в Одеській області з реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після смерті чоловіка звернулася до нотаріуса Котовського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини та дізналася, що спадкова справа зареєстрована в Гайсинському районі Вінницької області.
Позивач вказувала, що місце реєстрації спадкодавця впливає на місце відкриття спадщини та нотаріальний округ, в якому заводиться спадкова справа, а реєстрація ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 здійснена міграційною службою незаконно, оскільки він не підписував заяву про реєстрацію місця проживання від 18 листопада 2014 року, а підпис від його імені здійснений іншою собою, а тому така реєстрація та зняття з реєстрації ОСОБА_4 за попереднім місцем проживання є незаконними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено:
- визнано протиправними дії Гайсинського районного сектору УДМС України у Вінницькій області щодо реєстрації 18 листопада 2014 року ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнано протиправною та скасовано реєстрацію ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано зняття Котовським районним відділом ДМС України в Одеській області з реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 ;
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з протиправності дій Гайсинського районного сектору УДМС України у Вінницькій області щодо реєстрації 18 листопада 2014 року ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, та наявність підстав для скасування спірної реєстрації, через відсутність доказів виконання ОСОБА_4 підпису на заяві про реєстрацію місця проживання від 18 листопада 2014 року. Також, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав протиправним та скасував зняття Котовським районним відділом ДМС України в Одеській області з реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, оскільки незаконність реєстрації за спірною адресою визнана протиправною та скасована.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та її рух в касаційній інстанції
Третя особа - ОСОБА_2 та відповідач-1 - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій оскаржили їх до суду касаційної інстанції.
У касаційних скаргах скаржники просять скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначив, що ОСОБА_4 власноруч підписав заяву про реєстрацію місця проживання, однак через важку хворобу, яка спричинила порушення координації руху, її прочитати було не можливо, а тому скаржник сам написав заяву та підтримував руку ОСОБА_4 під час її підписання. Жодних протиправних дій, як з боку працівника Гайсинського районного сектору УДМС України у Вінницькій області, так і з боку родичів ОСОБА_4 18 листопада 2014 року ніхто не вчиняв, реєстрація місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 узгоджувалася із його волею.
В мотивування касаційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області вказано, що судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого є постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду. Також, скаржник зазначив, що Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області при знятті ОСОБА_4 з реєстрації місця проживання на підставі повідомлення не порушило жодних норм законодавства України.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2017 року та від 10 серпня 2017 року відкрито касаційні провадження за скаргами ОСОБА_2 та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України 27 лютого 2018 року матеріали касаційних скарг передані до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23 липня 2019 року дані касаційні скарги була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено їх до розгляду на 25 липня 2019 року в порядку попереднього провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Від позивача, відповідачів та третіх осіб відзивів не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі зі своїм чоловіком ОСОБА_4 до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 разом з дружиною проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою ПП "Городок-КВП" від 03.02.2015 року.
Перед смертю, родичі ОСОБА_4, з його згоди, забрали його до матері в с.Крутогорб Гайсинського району Вінницької області, де він згодом помер.
Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Котовського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. із заявою про прийняття спадщини, однак отримала від приватного нотаріуса лист №39/01-16 від 03 лютого 2015 року про те, що за інформаційною довідкою із Спадкового реєстру від імені ОСОБА_4 20.11.2014 року за реєстровим №153 Кунянською сільською радою Гайсинського району Вінницької області посвідчений заповіт та приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Кобилянською О. А. після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа №14/2015.
За адвокатським запитом до Гайсинського РС УДМС України у Вінницький області позивачем отримана копія заяви про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 від 18.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1, проте ОСОБА_1 не погодилася із правомірністю реєстрації її чоловіка за адресою АДРЕСА_1, оскільки підпис у заяві про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 вчинений не її чоловіком, а іншою особою, та звернулася з цим позовом до суду про скасування неправомірної реєстрації та скасування зняття з реєстрації її чоловіка за попереднім місцем проживання.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-IV (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-IV (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 17 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) (надалі - КАС України) визначалася юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.