ПОСТАНОВА
Іменем України
26 липня 2019 року
Київ
справа №807/691/13-а
адміністративне провадження №К/9901/23780/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року (судді Шешеня О.М., Гаврилко С.Є., Луцович М.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (судді Довгополов О.М., Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі №807/691/13-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А 0780, Військової частини А 4604 про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ), Військової частини А 0780, Військової частини А 4604 в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Військової частини А0780 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889";
- зобов`язати Міністерство оборони України та Військову частину А0780 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову щомісячну грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" з 24 жовтня 2012 року.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу на посаді штурмана наведення пункту наведення авіації та відноситься до категорії військовослужбовців офіцерів-наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, в зв`язку з чим відповідно до наказу МОУ від 05 грудня 2012 року № 825 має право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, однак відповідачі протиправно не виплачували таку винагороду. При цьому, позивач зазначає, що він виконує службові обов`язки на одному рівні з особами, які забезпечуються даною грошовою винагородою. ОСОБА_1 наголошує, що посада штурман наведення, яку він займає, відноситься до категорії наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, що, на думку позивача, має визначальне значення для виплати йому спірної грошової винагороди.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2015 року, судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Водночас, судом касаційної інстанції зазначено, що вирішуючи спір, суди виходили із пріоритетності постанови КМУ №889 перед наказом МОУ за №595, й тієї обставини, що позивач виконував службові обов`язки та забезпечував безпеку польотів літаків та вертольотів, проте, не врахувавши положень зазначеної постанови КМУ №889 щодо делегування Міністру оборони України визначення розмірів, порядку умов виплати грошової винагороди, що й знайшло відображення у наказі МОУ №595, дійшли передчасних висновків щодо обґрунтованості позову.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивує тим, що поняття "посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів" є джерелом для змісту постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року №956. Тому, ігнорування посади "штурмана наведення" при внесенні цієї посади в перелік посад визначених наказом МОУ №825 від 05 грудня 2012 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року №956, порушує норми Конституції України та законодавства України і є неправомірною бездіяльністю відповідачів. Відтак, позивач просив вимоги касаційної скарги задовольнити в повному обсязі.
У (запереченні) відзиві на касаційну скаргу представник відповідача просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки вважає доводи скаржника безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 11 грудня 2017 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Білоус О.В.(суддя-доповідач), Шарапа В.М., Желтобрюх І.Л.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року
№ 547/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, з 28 грудня 2001 року призначений на посаду штурман наведення 1607 пункту наведення авіації Військової частини А 4604.
23 січня 2013 року позивач звертався до командира Військової частини А 4604 з рапортом, в якому просив перед вищим командуванням про включення його з 24 жовтня 2012 року до наказу "Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди особовому складу Військової частини А 0780, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів", відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889. Свій рапорт позивач мотивував тим, що посада штурмана наведення пункту наведення авіації відноситься до категорії посад наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів згідно з наказом Міністра оборони України від 08 січня 2008 року № 2 та наказу Командувача Повітряних Сил України від 18 лютого 2008 року № 2.
Однак вказаний рапорт позивача не було задоволено, щомісячна додаткова грошова винагорода не виплачувалась, жодної відповіді не було надано.
Вважаючи такі дії неправомірними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з до суду з даним адміністративним позовом.
22 грудня 2015 року судом першої інстанції залучено в якості відповідача Військову частину А4604, як основну військову одиницю постійної організації в збройних силах, в якій позивач знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що хоча до посадових обов`язків позивача і відноситься обов`язок щодо забезпечення безпеки польотів літаків та вертольотів, однак, посада позивача "штурман наведення" згідно з додатком 1 до Інструкції №595 не відноситься до посад, які у відповідності до Постанови №889 надають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виплату військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова КМУ від 22 вересня 2010 року № 889 в редакції із змінами внесеними Постановою КМУ від 08 жовтня 2012 року №956).
Пунктом 1 даної Постанови було передбачено встановлення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.