ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №369/4094/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12471/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №369/4094/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про здійснення реєстрації національності
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2016 року, ухвалену суддею Усатовим Д.Д.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У травні 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду із позовом про зобов`язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області (надалі - відповідач або Відділ ДРАЦС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області) доповнити:
- актовий запис про своє народження № 84 від 06 листопада 1979 року відомостями про національність народженої - "німкеня";
- актовий запис про шлюб № 118 від 05 серпня 2000 року відомостями про свою національність - "німкеня";
-актовий запис про народження дитини ( ОСОБА_2 ) № 17 від 18 липня 2001 року відомостями про свою національність (національність матері) - "німкеня";
- актовий запис про розірвання шлюбу № 276 від 08 червня 2004 року відомостями про свою національність - "німкеня";
- актовий запис про шлюб № 5 від 07 травня 2010 року відомостями про свою національність - "німкеня";
- актовий запис про народження дитини ( ОСОБА_3 ) № 58 від 06 серпня 2012 року відомостями про свою національність (національність матері) - "німкеня".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач безпідставно залишив без задоволення її заяву та склав висновок без дотримання вимог чинного законодавства України, чим порушив її права та законні інтереси щодо внесення змін у вказані актові записи, а відтак порушив її права на відновлення національних традицій та встановлення зв`язків з представниками національних меншин на території України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки внесення змін до актових записів цивільного стану відповідно до вимог ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" відбувається за наявності достатніх підстав. відповідач правомірно надав висновок про відмову у внесенні змін, де зазначив, що доповнити національність заявниці "німкеня" неможливо у зв`язку з тим, що національність заявниці не підтверджується зібраними документами.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
19 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - приписи Законів України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та "Про національні меншини в Україні". Позивач зазначає, що можливість реалізації права вільно обирати та відновлювати національність не залежить від будь-яких чинників, крім вільного волевиявлення громадянина.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі №369/4094/16-а.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України 31 січня 2018 року матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 22 липня 2019 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено їх до розгляду в порядку попереднього провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
27 вересня 2016 року від відділу державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області надійшли заперечення на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 квітня 1996 року позивачеві видано повторне свідоцтво про народження, згідно якого її батьком є ОСОБА_4, за національністю німець.
За даними свідоцтва про народження від 26.08.1958 батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5, за національністю німець.
03 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області із заявою про внесення змін до:
- актового запису про шлюб № 118 від 05 серпня 2000 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області на ОСОБА_6 та ОСОБА_1, шляхом доповнення вказаного запису відомостями про національність нареченої "німкеня";
- актового запису № 276 від 08 червня 2004 року про розірвання шлюбу, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області на ОСОБА_6 та ОСОБА_1, шляхом доповнення вказаного запису відомостями про національність дружини "німкеня";
- актового запису про народження ОСОБА_2 № 17 від 18 липня 2001 року, складеного Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області на ОСОБА_2, шляхом доповнення вказаного запису відомостями про національність матері "німкеня".
16 березня 2016 року на дану заяву Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області позивачу було надано висновок про відмову у внесенні змін, де зазначено: "доповнити національність заявниці "німкеня" неможливо у зв`язку з тим, що національність заявниці не підтверджується зібраними документами" (а.с. 14-16).
Із заявою про внесення змін до актового запису про своє народження № 84 від 06 листопада 1979 року, а також до актових записів № 5 від 07 травня 2010 року про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_1, складеного Виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, та № 58 від 06 серпня 2012 року про народження ОСОБА_3, складеного Виконавчим комітетом Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області, шляхом доповнення вищевказаних записів відомостями про національність позивача "німкеня" ОСОБА_1 до Відділу ДРАЦС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області не зверталась.
Відповідно і висновку про відмову у внесенні змін до вищевказаних актових записів відповідачем не складалося.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 1 липня 2010 р. № 2398-VI (надалі за текстом - "Закон № 2398-VI").
Згідно зі статтею 2 Закону №2398-VI, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Частиною першою статті 6 Закону №2398-VI закріплено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Відповідно до частини 3 статті 9 названого Закону актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Згідно частини 1статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Частиною 5 статті 9 Закону № 2398-VI установлено, що правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджено наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793 (надалі за текстом - "Правила").
Відповідно до пункту 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред`явленні паспорта або паспортного документа.
Відповідно до пункту 2.12 Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.