ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №815/4783/16
адміністративне провадження №К/9901/20064/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцова Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 (постановлена у складі судді Марина П.П.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 (постановлена у складі колегії Димерлія О.О., Вербицької Н.В., Єщенка О.В.)
у справі №815/4783/16
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Одеської області,
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області,
про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Прокуратури Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд визнати протиправними дії Прокуратури Одеської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 01.07.2015 по 01.09.2016 заробітної плати у розмірі, визначеному статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та стягнути з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 частину невиплаченої у відповідності до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітної плати у розмірі 1 138 196,75 гривень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга, зокрема, вмотивована тим, що за час проходження служби в органах прокуратури у спірний період відповідачем були порушені права позивача у частині належної оплати праці, оскільки заробітна плата виплачувалась без врахування положень частини третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури України з 01.08.1995 та звільнена з посади начальника управління представництва інтересів громадянина або держави у суді та з органів прокуратури Наказом від 23.08.2016 №2008к з 01.09.2016 за власним бажанням відповідно до пункту 7 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років.
25.08.2016 позивач звернулась до Прокурора Одеської області із заявою про нарахування та виплату заробітної плати у розмірі, визначеному статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 15.07.2015 (дати набрання чинності вказаного закону) по 31.08.2016 (останній день роботи в органах Прокуратури).
Листом від 30.08.2016 №18-35вих.-16 Прокуратурою Одеської області відмовлено позивачу у виплаті вищезазначених коштів з посиланням на відсутність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1, оскільки позивачу було розраховано та виплачено заробітну плату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 763), а видатки, пов`язані з реалізацією наведеної постанови здійснюються в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України, виходячи з наявних фінансових ресурсів.
Не погоджуючись з наведеними діями відповідача щодо не нарахування та невиплати у період з 01.07.2015 по 01.09.2016 заробітної плати у розмірі, визначеному статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", позивач звернулась до суду із даним позовом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1 697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до частини другої статті 81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Відповідно до частини третьої статті 81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.