ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 902/18/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М. (головуючого), Жукова О.О., Ткаченко Н. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трошиної Олени Володимирівни
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019
у справі № 902/18/16
за позовом Фізичної особи-підприємця Бобаль Андріани Юріївни
до Фізичної особи-підприємця Трошиної Олени Володимирівни
про стягнення 84 275,72 грн., -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст вимог
Фізична особа-підприємець Бобаль Андріана Юріївна (далі - ФОП Бобаль А.Ю.) звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Трошиної Олени Володимирівни (далі - ФОП Трошина О.В. ) про стягнення 83 000,00 грн. (з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки товару від 01.05.2015 № 01/05/2015, укладеного між сторонами, вона сплатила відповідачу грошові кошти в сумі 83 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 12 від 01.05.2015 р. на суму 63 000 грн. та банківською випискою від 02.06.2015 на суму 20 000 грн.
Відповідач зобов`язання щодо поставки товару не виконав. На вимогу № 7/ТО від 07.09.2015, направлену на його адресу, про виконання у семиденний строк від дня отримання даної вимоги, повернути позивачу 83 000 грн. або в повному обсязі виконати свої зобов`язання за договором поставки № 01/05/2015 від 01.05.2015 відповіді не надав.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.04.2016 у справі №902/18/16 позов задоволено в сумі 83 000 грн. боргу. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 264,14 грн. та 5 400 грн. - витрат на правову допомогу адвоката покладено на відповідача.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Трошиної Олени Володимирівни на користь Фізичної особи - підприємця Бобаль Андріани Юріївни 83 000 грн. - боргу, 1264,14грн.- судових витрат на судовий збір та 5 400 грн. - витрат на правову допомогу адвоката.
ФОП Трошина О.В. звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2016 у справі №902/18/16.
Ухвалою суду від 28.03.2019 апеляційну скаргу ФОП Трошиної О.В. залишено без руху; зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: сплатити 1896,21 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; подати опис вкладення у цінний лист, як докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи справі; зазначити підстави, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду.
15.04.2019 від ФОП Трошиної О. В. надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 28.03.2019, крім того, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, оскільки зареєстрована та проживає у м.Сімферополь. Про існування відкритого проти неї виконавчого провадження у Жмеринському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Вінницькій області дізналася із Єдиного реєстру боржників та про існування рішення господарського суду Вінницької області їй стало відомо 14.02.2019.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Трошиної О.В. на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2016 у справі № 902/18/16.
Ухвалу аргументовано тим, що апеляційну скаргу на рішення першої інстанції від 12.04.2016 подано лише у березні 2019 року, тобто із значним пропуском строку. Причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені ФОП Трошиною О.В. визнані неповажними з огляду на дотримання судом першої інстанції необхідних вимог щодо повідомлення відповідача про вчинення відповідних процесуальних дій та винесення рішення. Оприлюднення повного тексту оскаржуваного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.04.2016, не визнано тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення цього строку, оскільки можливість подання апеляційної скарги на оскарження рішення з моменту, коли особа дізналася про його наявність, залежала лише від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі ФОП Трошина О.В. просить Верховний Суд ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №902/18/16 скасувати, поновити строк для подачі апеляційної скарги, пропущений з поважних причин.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судом апеляційної інстанції процесуального законодавства, зокрема статей 53, 93 ГПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) та статті 261 ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення ухвали суду апеляційної інстанції), що позбавило відповідача права на апеляційне провадження, передбачене ст. 129 Конституції України.
Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги подання апеляційної скарги особою, не повідомленої про розгляд справи у суді першої інстанції з огляду на те, що вона зареєстрована та проживає у м. Сімферополі, яке є окупованою територією. Про оскаржуване рішення дізналася у лютому 2019 року. Тобто, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
5. Доводи інших учасників справи
У відзиві ФОП Бобаль А.Ю. просить ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, яким керувався суд
Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції, яке оскаржувалось відповідачем в апеляційному порядку, прийнято 12.04.2016, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.
Відповідно до пункту 13 частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з вимогами статті 93 ГПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017. Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239.
Відповідно до частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Таким чином, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2016, строк для подання апеляційної скарги на яке закінчився 28.04.2016, скаржник звернувся 11.03.2019, тобто зі значним пропуском строку оскарження. У клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник зазначила, що не була повідомлена про розгляд справи, не отримувала жодних процесуальних документів, оскільки зареєстрована та проживає у м.Сімферополі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, господарським судом першої інстанції ухвали про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду від 06.01.2016, про відкладення розгляду справи від 10.02.2016, 25.02.2016, 17.03.2016 направлялися рекомендованими листами із зворотнім повідомлення на адресу ФОП Трошиної О.В, вказаною у позовній заяві та яка значилася в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 23133, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Біликівці, вул. Долина, 20 . Проте, поштова кореспонденція повернулася з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Аналогічно повернулося на адресу суду першої інстанції оскаржуване скаржником рішення суду першої інстанції , направлене на зазначену адресу.