1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 липня 2019 року

м. Київ



Справа № 911/1897/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Кушнір І. В.,

за участю помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я. В.,

за участю представників:

від позивача Карташова К. І.,

від відповідача не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засідання касаційну скаргу Акціонерного товариства "Российская самолетостроительная корпорация "МиГ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (судді: Мартюк А. І., Калатай Н. Ф., Буравльов С. І.)

та рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2018 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Акціонерного товариства "Российская самолетостроительная корпорация "МиГ"

до Державного підприємства "Жулянський машинобудівний завод "ВІЗАР"

про стягнення 2 488 113,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У серпні 2018 року Акціонерне товариство "Российская самолетостроительная корпорация "МиГ" (далі - АТ "РСК "МиГ") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Жулянський машинобудівний завод "ВІЗАР" (далі - ДП "ЖМЗ "ВІЗАР") про стягнення 2 488 113,78 грн попередньої оплати.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 612, 693 Цивільного кодексу України обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору № 200000319 щодо поставки товару, у зв`язку з чим позивач просив повернути 50 % попередньої оплати за непоставлений товар.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що після укладення договору поставки товару виникли обставини непереборної сили, про настання яких відповідач повідомив позивача листом у день отримання сертифікату Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України). При цьому, сторони у пункті 9.1 договору поставки погодили, що строк виконання зобов`язань за договором зміщується відповідно до часу, протягом якого діяли такі обставини і їх наслідки. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прострочення боржника у відповідності до норм чинного законодавства України не настало, оскільки строк поставки змістився згідно із строком дії обставин непереборної сили.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АТ "РСК "МиГ" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач про настання обставин непереборної сили знав з початку 2014 року, проте повідомив позивача про їх настання лише у 2016 році. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення процесуальних норм послалися на отримання відповідачем сертифікату ТПП України, відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт 05.07.2016, однак, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження цієї обставини, оскільки сам сертифікат датований 24.06.2016. Таким чином, кінцевою датою повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили було 29.06.2016, а не 05.07.2016. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів відправлення відповідачем листа із сертифікатом ТПП України позивачу 05.07.2016, оскільки журнал реєстрації вихідної кореспонденції відповідача таким доказом бути не може. Скаржник зазначає, що в даному випадку мало місце незаконне привласнення його майна (грошових коштів) всупереч положенням статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами), оскільки відповідач передбачені договором зобов`язання з поставки товару не виконав, останній відповідно до пункту 9.2 договору не може посилатися на обставини непереборної сили, як на підставу неможливості виконання своїх зобов`язань. Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, у зв`язку з чим позивач має право, на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, вимагати повернення сплаченої суми попередньої оплати у розмірі 2 488 113,78 грн.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ДП "ЖМЗ "ВІЗАР" просить залишити її без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2018 залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків судів першої та апеляційної інстанцій і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 07.04.2011 між АТ "РСК "МиГ" (покупець) і ДП "ЖМЗ "ВІЗАР" (продавець) укладено договір поставки №200000319, відповідно до пункту 1.1 якого відповідач зобов`язався виготовляти та поставляти позивачу продукцію у комплекті з експлуатаційно-технічною документацією протягом терміну дії договору, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати продукцію.

Асортимент, номенклатуру, кількість продукції (у тому числі, в партії), ціну і вартість продукції сторони вирішили погоджувати в специфікаціях, що є після їх підписання невід`ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору ціна за одиницю продукції, яка підлягає поставці за умовами договору, встановлена в доларах США і вказується у специфікаціях до договору. Сума договору формується із сум специфікацій, погоджених сторонами.

У пункті 2.4 договору сторони погодили сплату покупцем авансу у розмірі 50% за кожну партію продукції після підписання специфікації до договору поставки шляхом перерахування коштів на валютний рахунок продавця не пізніше 15 банківських днів з дати отримання рахунку покупцем.

Зобов`язання продавця вважаються виконаними з моменту передачі продавцем продукції на склад тимчасового зберігання, зазначеного в пункті 3.1 Договору (пункт 3.4 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 (згідно додаткової угоди № 4), а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання гарантійних зобов`язань. Якщо жодна із сторін не менш ніж за 10 днів до закінчення терміну дії цього договору не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення (пункт 11.8 договору).

4.3. 19.02.2013 між сторонами підписано додаткову угоду № 6 і специфікацію № 8, згідно з умовами яких сторони узгодили, що поставка продукції - балкових тримачів БДЗ-УМК2-Б у кількості 13 шт., загальною вартістю 411 450, 00 доларів США буде проведена у ІІ кварталі 2016 року, тобто, до кінця червня місяця 2016 року.

27.03.2012 позивачем сплачено 50% вартості продукції балкових тримачів БДЗ-УМК2-Б у кількості 13 шт., а саме: 205 725, 00 доларів США, що на дату здійснення платежу еквівалентно 6 013 568,05 російських рублів.

4.4. 04.06.2018 позивач звернувся до відповідача із претензією, у якій, зокрема, вимагав протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії повернути йому сплачений аванс в розмірі 50% вартості продукції в кількості 13 шт.

4.5. 25.07.2018 позивач отримав від відповідача відповідь на вказану претензію, згідно якої він посилався на неможливість виконання умов договору внаслідок виникнення форс-мажорних обставин. Зокрема ДП "ЖМЗ "ВІЗАР" зазначило, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 27.08.2014 року "Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики" Кабінету Міністрів України доручено ужити заходів щодо припинення експорту до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання з метою їх військового кінцевого використання Російською Федерацією, за винятком космічної техніки, яка застосовується для досліджень та використання космосу в мирних цілях у рамках міжнародних космічних проектів.

При цьому відповідач послався на те, що пунктом 9.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору. До таких обставин належать: повінь, пожежа, землетрус та інші явища природи, а також війна, військові дії, блокади, акти або дії державних органів, забороняючи експорт або грошові розрахунки та інші обставини. При цьому, строк виконання зобов`язань за договором продовжується на строк протягом якого діяли такі обставини та їх наслідки.

4.6. Згідно з пунктом 9.2 договору сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за договором, зобов`язана при настанні і припиненні вищевказаних обставин негайно повідомити про це іншу сторону протягом 5 календарних днів. Несвоєчасне повідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на них у майбутньому.

Відповідно до пункту 9.3 договору належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості є свідоцтва відповідних Торгових палат.

4.7. 31.05.2016 року ДП "ЖМЗ "ВІЗАР" звернулося до Торгово-промислової палати України із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями.

На підставі вищевказаної заяви, Торгово-промисловою палатою України було видано сертифікат № 8458 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким підтверджено наявність вказаних вище обставин відносно зобов`язань ДП "ЖМЗ "ВІЗАР" по виготовленню та поставці продукції, а саме балкового тримача БДЗ-УМК2-Б - 3 шт., у строк II квартал 2014 року, БДЗ-УМК2-Б - 13 шт. у строк II квартал 2016 року за Специфікацією № 8 від 19.02.2013 року відповідно до договору поставки № 200000319 від 07.04.2011 року.

Сертифікат ТПП України № 8458 був отриманий ДП "ЖМЗ "ВІЗАР" 05.07.2016, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 05.07.2016.

Цього ж дня, 05.07.2016р. ДП "ЖМЗ "ВІЗАР" направило на адресу позивача лист вих. № 194-1521, у якому повідомило про настання форс-мажорних обставин, долучивши копію сертифікату Торгово-промислової палати України № 8458.

4.8. Таким чином, спір у справі стосується стягнення 2 488 113,78 грн авансу внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки товару.

4.9. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

4.10. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

4.11. За змістом положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.12. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

4.13. Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

4.14. Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення викладені у частині 2 статті 218 Господарського кодексу України.

4.15. У частині 4 статті 219 Господарського кодексу України вказано, що сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

4.16. Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.


................
Перейти до повного тексту