ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/90/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В, Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - суддя Руденко М.А., судді: Сулім В.В., Дідиченко М.А.) від 21.03.2019
та рішення Господарського суду Київської області (суддя Рябцева О.О.)
від 31.05.2018
у справі № 911/90/18
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок",
2. ОСОБА_2
про визнання недійсним правочину
Учасники справи:
представник ОСОБА_1 - не з`явився;
представник ТОВ "Валок" - ОСОБА_4;
представник ОСОБА_2 . - не з`явився;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 11.01.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок" (далі - відповідач-1, ТОВ "Валок") та ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ), в якому просив визнати недійсним договір застави рухомого майна від 11.04.2011 з додатком № 1 до нього, укладений між відповідачами.
1.2. Позовна заява мотивована порушенням відповідачами при укладенні оспорюваного правочину ч.1 ст. 5 Закону України "Про заставу", ч.ч.1, 6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.1 ст. 576 Цивільного кодексу України, які передбачають, що не може бути предметом застави майно, яке знаходиться під арештом і забороною його відчуження.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1 31.05.2018 Господарський суд Київської області ухвалив рішення про відмову у позові, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019.
2.2 Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачем не доведено правових підстав для визнання недійсним спірного правочину, оскільки основні засоби, наведені у додатку №1 до оспорюваного договору застави від 11.04.2011 не відносяться до предметів, застава яких заборонена законом, будь-яких заборон відчуження та арешту рухомого майна на момент укладення відповідачами договору не існувало.
3. Встановлені судами обставини
3.1 Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 10.11.2009 (№ 2з-195/2009) за заявою ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Валок", а саме: нежитлові будівлі, комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також заборони Комунальному підприємству "Ленінське бюро технічної інвентаризації" Ленінської районної ради АР Крим вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нежитлових будівель, комплексу будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Окрім того, зобов`язано Ленінську Державну нотаріальну контору внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на відчуження нежитлових будівель, комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", а відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим - провести огляд, стан та оцінку вказаного майна та направити відповідний акт до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.
3.2 Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27.10.2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.02.2011 у справі № 2-1169/2010 (22ц-94/11), задоволено первісний позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 та ТОВ "Валок", як солідарних боржників, заборгованості за договорами позики №1, №2 від 15.08.2009 у сумі 1 297 923,43 грн. та 1 624 274,70 грн. пені. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Валок" до ОСОБА_1 про визнання договорів поруки та позики нікчемними відмовлено.
3.3 На виконання вказаного рішення Кіровським районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист № 2-1169/2010 від 23.03.2011, за яким постановами відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим від 29.03.2011 відкрито виконавче провадження № 25440979, накладено арешт на усе майно, що належить ТОВ "Валок", а саме базу відпочинку за адресою: АДРЕСА_1, а також заборонено здійснювати відчуження цього майна.
3.4 11.04.2011 між ОСОБА_2, як заставодержателем, та ТОВ "Валок", як заставодавцем, укладено договір застави, за умовами якого (п.п.1.1, 2.1-2.3) забезпечується виконання ОСОБА_4 (боржник) зобов`язань перед заставодержателем, що випливають із договору безвідсоткової позики від 11.04.2011 (основний договір), за яким ОСОБА_4 одержав від заставодержателя грошові кошти у сумі 4 500 000,00 грн. Предметом застави є основні засоби, які оцінюються сторонами в 4 500 000,00 грн., наведені у додатку № 1 до договору та належать заставодавцю на праві власності. Заставодавець стверджує, що предмет застави нікому іншому не переданий, не відчужений іншим способом, не заставлений, під забороною (арештом) не перебуває, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не внесений, правами третіх осіб не обтяжений.
3.5 В додатку № 1 до договору застави від 11.04.2011 наведено перелік основних засобів, переданих у заставу.
3.6 Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 06.12.2012 порушено провадження у справі № 5002-3/4321-2012 про банкрутство ТОВ "Валок" за заявою ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3.7 Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2013 визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_1 до боржника в сумі 2 923 928,13 грн., відносно боржника застосовано судову процедуру банкрутства - розпорядження майном.
3.8 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про відновлення провадження у справі господарського суду Автономної Республіки Крим про банкрутство ТОВ "Валок", яка була задоволена ухвалою суду від 12.08.2015, справу Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-3/4321-2012 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство ТОВ "Валок" прийнято до провадження Господарського суду Київської області.
В подальшому ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2015 у справі № 5002-3/4321-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено вимоги ОСОБА_1, зокрема, нерухоме майно базу відпочинку ТОВ "Валок", заг.пл. 2 464,60 кв.м., адреса АДРЕСА_1.
3.9 Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2016 у справі № 5002-3/4321-2012, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016, визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника у сумі 4 502 436,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, а також окремо включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Валок" рухоме майно товариства згідно з додатком № 1 до договору застави від 11.04.2011 (за виключенням зазначеного в пункті 30) заставною вартістю 4 500 000,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Майно, зазначене в пункті 30 додатку № 1 до договору застави від 11.04.2011 (водонапірна башня) не включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Валок", оскільки за своєю природою є нерухомим майном, передача якого відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 577 Цивільного кодексу України передбачає необхідність нотаріального посвідчення та державної реєстрації застави, а тому назване майно не може забезпечувати виконання зобов`язання за договором безвідсоткової позики.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 02.05.2019 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019, прийняти нове рішення про задоволення позову.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про те, що в момент укладення оспорюваного правочину відповідачами навмисно допущено порушення вимог ч.2 ст. 4 Закону України "Про заставу", ч.ч.1, 6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.1 ст. 576 Цивільного кодексу України, що дає всі підстави для визнання такого правочину недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст. 203, ч.ч.1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.
5.2 Постанова про результати перевірки виконавчого провадження від 21.06.2011, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних у даній справі рішень, стосується не ТОВ "Валок", а іншого боржника - ОСОБА_3 . Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №25440979 від 29.03.2011 відносно ТОВ "Валок" не скасовувалася, у зв`язку з чим відсутні підстави піддавати сумніву наявність арешту всього майна вказаного товариства на час укладення оспорюваного правочину.
5.3 Суди дійшли хибних висновків про наявність підстав вважати недійсною постанову державного виконавця від 29.03.2011 про накладення арешту на усе майно боржника - ТОВ "Валок" і відсутність перешкод для укладення між відповідачами договору застави рухомого майна від 11.04.2011.
5.4 Поза увагою судів залишено доводи позивача про внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 01.04.2011 про арешт та заборону відчуження рухомого майна ТОВ "Валок".
5.5 Укладаючи оспорюваний правочин, директор ТОВ "Валок" ОСОБА_4 умисно вчинив протиправні дії щодо розпорядження майном товариства, яке перебувало під арештом із забороною його відчуження та зазначив неправдиву інформацію у пункті 2.3 укладеного між відповідачами договору застави завідомо неправдиву інформацію про те, що заставне майно не арештовано та не обтяжене.
6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права