Постанова
іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 369/12575/17
провадження № 51-1742 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Руденко О.П.,
потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката Дідори А.К. на вирок Києво-Святошинського
районного суду Київської області від 5 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 9 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110200005152, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області, жителя
АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там само, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 вересня 2018 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 350 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Київський апеляційний суд ухвалою від 9 січня 2019 року зазначений вирок залишив без зміни.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, що спричинило смерть потерпілої, за таких обставин.
19 серпня 2017 року близько 20:05 ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на сходах біля під`їзду № 1 будинку
АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4 під час сварки, маючи прямий умисел, спрямований на завдання останній тілесних ушкоджень, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно двома руками штовхнув ОСОБА_4 у плечі, внаслідок чого остання не втрималася на ногах, впала зі сходів, вдарилася головою об асфальтоване покриття,
у результаті чого отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в Центральній районній лікарні Києво-Святошинського району.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого - адвокат Дідора А.К. просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Суть доводів захисника зводиться до тверджень про те, що дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК кваліфіковано неправильно і їх необхідно перекваліфікувати на ст. 119 КК, оскільки тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_4, було заподіяно при падінні.
Вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та прокурор просили касаційну скаргу захисника засудженого - адвоката Дідори А.К. залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Мотиви Суду
Статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, зроблено з дотриманням вимог
ст. 23 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих усіх обставин справи, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свідка - очевидця події ОСОБА_5 ; даних протоколів огляду місця події від 19 серпня 2017 року з фототаблицею, огляду трупа ОСОБА_4 від 20 серпня 2017 року з фототаблицею, слідчого експерименту та відеозапису до нього від 21 серпня
2017 року за участю свідка ОСОБА_5, а також на підставі наданих у справі висновків експерта (21 серпня - 19 жовтня 2017 року № 437, 12-19 жовтня
2017 року № 221, 31 жовтня - 10 листопада 2017 року № 207/Д/437) та інших досліджених доказів, зміст яких детально відображено у вироку.
Показання свідка ОСОБА_5 щодо умисного заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, що спричинило смерть потерпілої, є конкретними і не викликають жодних сумнівів у колегії суддів.
У цьому кримінальному провадженні показання зазначеного свідка отримано в порядку, визначеному законом, вони не суперечать іншим зібраними доказам. Тому суд не мав підстав не довіряти свідку, а її показання, як і дані, що містяться в протоколах слідчих дій та експертних висновках, на підставі ст. 84 КПК є процесуальними джерелами доказів, якими обґрунтовано вирок.
Суд першої інстанції також взяв до уваги висновки судово-медичного експерта від 31 жовтня - 10 листопада 2017 року № 206/Д/437, згідно з якими, враховуючи дані проведеного слідчого експерименту і дані розтину трупа ОСОБА_4, ушкоджень, які б могли виникнути в результаті "відмахування" правою рукою ОСОБА_3 в положенні, коли б він стояв спиною до потерпілої, під час експертизи трупа не виявлено.
Водночас суд обґрунтовано відкинув показання обвинуваченого в суді та під час слідчого експерименту, який було проведено за його участю 5 жовтня 2017 року,